Давня та середньовічна історія України (до 1569 р.)

2 млн років тому - поява первісних людей на Землі

1 млн років тому - поява первісних людей на території України

ІV-ПІ тис. до н. е. - розселення племен трипільської культури на території України

ІХ-VII ст. до н. е. - розселення кіммерійців між Дністром і Доном, а також на Кримському та Таманському півостровах

IX-III ст. - розселення таврів на Кримському півострові

VII-III ст. до н. е. - панування скіфів на території Північного Причорномор'я

VII-VI ст. до н. е. - грецька колонізація Північного Причорномор'я

III ст. до н. е. - IV ст. н. е. - розселення сарматських племен на Лівобережжі, Подністров'ї, межиріччі річок Тясмина і Стугни

I-II ст. - перші згадки про слов'ян у творах римських вчених - Плінія Старшого, Тацита, Птоломея

IV-VII ст. - формування перших східнослов'янських політичних об'єднань - союзів племен

кінець V - перша половина VI ст. - заснування Києва

рубіж VІІІ-ІХ ст. - утворення Київського князівства

882 - убивство Олегом князів київських Аскольда Діра; завершення об'єднання північних та південних руських земель Олегом; прихід до владидинастії Рюриковичів

882-912 - правління Олега на Русі

907, 911 - походи князя Олега на Візантію; результатом походу князя Олега з 80-тисячним військом на Візантію в 907 р. став договір, за яким візантійці сплатили контрибуцію та дань на користь підлеглих Олегу князів, купці отримали право на безмитну торгівлю; у 911 р. мирна угода була доповнена правовими нормами, які регулювали відносини в комерційних справах та під час конфліктів, статтями у військовій. Сфері

912-945 - князювання Ігоря

945 - повстання деревлян, очолюваних князем Малом, проти володарювання Рюриковичів; убивство Ігоря

945-964 - регентство княгині Ольги

946-947 - реформи Ольги

956 - візит Ольги у супроводі великого посольства (понад 100 осіб) до Константинополя; під час візиту було укладено союзницьку угоду, за якою Київська Русь визнавалася рівною Візантійській імперії

964-972 - князювання Святослава

980-1015 - князювання Володимира Великого

981 - приєднання до Київської держави західних українських земель

близько 988 - проведення Володимиром адміністративної реформи

988- запровадження християнства в Київській Русі; князь Володимир наказав будувати церкви, а в Києві поставив церкву Богородиці, на утримання якої призначив десяту частину доходів зі свої земель, через що церков дістала назву Десятинної; Київ став столицею першої митрополії

1019-1054 - князювання Ярослава Мудрого

1036 - перше видання «Руської Правди» - правового кодексу Київської Русі; у цьому збірнику законів були об'єднані звичаєві правові норми; «Руська Правда» узаконила ті зміни, що сталися як у суспільних відносинах, так і у свідомості людей; основним об'єктом захисту стало життя, тілесна недоторканість людини, честь дружинної знаті тощо; запроваджувалася система штрафів за злочини

1037 - спорудження храму св. Софії у Києві

1037 - створення першої бібліотеки Ярославом Мудрим

1051 - заснування Києво-Печерського монастиря

1051 - призначення Іларіона першим київським митрополитом без санкції константинопольського патріарха

1054 - поділ Русі на уділи між синами Ярослава Мудрого; Ярослав заповів великокнязівський престол старшому синові - Ізяславу, Чернігів - Святославу, Переяслав - Всеволоду, Смоленськ - В'ячеславу, Волинську землю - Ігорю

1068 - поразка руських дружин Ізяслава, Всеволода, Святослава в битві проти половців на р. Альті; після перемоги половці пройшли вздовж обох берегів Дніпра до Києва, спустошуючи руську землю

1068-1069 - народне повстання в Києві; коли звістка про поразку у битві на р. Альті досягла Києва, його мешканці, зібравшись на віче, постановили: вимагати у князя коней та зброю для захисту від половців, але Ізяслав відмовив їм, що стало причиною повстання проти нього; Ізяслав покинув місто; повсталі звільнили з ув'язнення Всеслава, проголосили його київським князем, але невдовзі повернувся Ізяслав з польськім військом; Всеслав утік до Полоцька, Ізяслав вступив у місто і вчинив жорстоку розправу над киянами

1072 - укладання нової редакції зводу давньоруських законів «Правди Ярославичів»

1073-1076 - князювання Святослава Ярославича

1076-1078 - князювання Ізяслава Ярославича

1078-1093 - князювання Всеволода Ярославича

1085 - перша літописна згадка про м. Луцьк (Лучеськ)

1093-1113 - князювання Святополка Ізяславича в Києві

1097- Любецький з'їзд князів; князівський з'їзд було скликано, щоб припинити князівські усобиці; у ньому взяли участь чернігівський, смоленський, волинський, теребовльський, київський князі; було вирішено припинити чвари і скасувати принцип спадкоємності, запроваджений Ярославом Мудрим; згідно з рішенням з'їзду кожен князь міг отримувати успадковані від батька землі - вотчину, а всі спірні питання повинні були розв'язуватися на князівських з'їздах; але миру та злагоди так і не вдалося забезпечити надовго

1103 - перемога руського війська над половцями на р. Сутінь

1108-1113 - спорудження на замовлення князя Святополка Ярославича Михайлівського Золотоверхого собору в Києві

1113 - виступ населення Києва після смерті князя Святополка Ізяславича, викликаний зубожінням смердів і ремісників; закликання киянами на княжий стіл Володимира Всеволодовича (Мономаха)

1113-1125 - князювання Володимира Мономаха

1113 - укладання монахом Нестором першої редакції літописного зведення - «Повісті минулих літ»

1113 - прийняття «Статуту» Володимира Мономаха; придушивши повстання в Києві, Володимир Мономах видав ряд законів (відомі під назвою «Статут Володимира Всеволодовича»), у яких деякою мірою обмежувалось свавілля господарів: скасовувалося холопство за борги, обмежувалися проценти на позики, визначалися права й обов'язки закупів; «Статут» став доповненням до кодексу законів «Руська правда»

1115 - перша літописна згадка про будівництво моста через Дніпро у Києві

1117- укладання Володимиром Мономахом «Повчання дітям» - пам'ятки давньоруського письменства; Володимир Мономах радив своїм дітям та всім їх одноліткам дотримуватися християнських чеснот

1125-1132 - князювання Мстислава Володимировича

1141-1144- об'єднання князем Володимирком Володаревичем галицьких земель і утворення князівства з центром у Галичі

1144-1152 - Галицька земля. Князювання Володимирка Володаревича

1153-1187 - Галицька земля. Князювання Ярослава Володимировича Осмомисла)

1169 - розгром Києва військом володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського; після двомісячної облоги Київ був захоплений і підданий небувалому за масштабами спустошливому пограбуванню; ця

акція завдала нищівного удару по політичному значенню столиці Київської Русі

1185 - похід Сіверського князя Ігоря Святославича на половців; розгром руської дружини половецьким ханом Кончаком на р. Каялі

1187 - перша згадка в Київському літописі назви «Україна» щодо земель Південної Київщини та Переяславщини (Південна Русь); пізніше термін «Україна» поширився на Галичину, інші території

1189-1199 - Галицька земля. Князювання Володимира Ярославича

1199- об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Галицької та Волинської земель; утворення Галицько-Волинського князівства

XII ст. кінець - написання «Слова о полку Ігоревім» - найвидатнішої пам'ятки оригінальної руської літератури

1202 - галицько-волинський князь Роман Мстиславич оволодів Києвом і став великим князем

1205- трагічна загибель Романа Мстиславича поблизу польського містечка Завихоста під час сутички з вояками краківського князя Лешка Білого

1219-1263 - Литва. Князювання Міндовга

1223 - поразка руських дружин і половецького війська в битві з монголами на р. Калці; у триденній битві русичі та їхні союзники були розбиті; причини поразки - відсутність єдиного командування, неузгодженість дій між русичами та половцями, вмілі військові дії монголо-татар; переслідуючи руські війська, монголо-татари дійшли до Дніпра, але далі наступати не наважилися

1237- вторгнення монголо-татарських військ у Північно-Східну Русь; кочові орди під проводом онука Чингізхана Бату (Батия), зруйнувавши державу волзько-камських болгар, вторглися у північно-східні руські князівства; першими були захоплені території Рязанського та Володимиро-Суздальського князівства; монголо-татари трохи не дійшли до Новгорода, спустошивши руські землі; через розливи річок вони змушені були повернутися у половецькі степи

1238 - перемога військ Данила Галицького над німецькими лицаря-ми-хрестоносцями під Дорогочином

1238-1264 - князювання Данила Романовича (Данила Галицького) в Галицько-Волинській державі

1240 - героїчна оборона Києва; розорення міста військами хана Батия

1241 - вторгнення монголів у Галицько-Волинське князівство, героїчний опір населення князівства; розорення Володимира, Галича та інших міст; похід завойовників на територію Польщі, Угорщини, Молдавії

1242 - заснування ханом Батиєм держави; на нижній Волзі Батий заснував державу під назвою Золота Орда зі столицею Сарай; територія держави простяглася від Уралу до Чорного моря; руські князівства опинилися в залежності від Золотої Орди; хани - верховні правителі Золотої Орди - видавали «ярлики» (грамоти) на князювання

1245 - перемога галицько-волинських дружин князів Данила та Василька над боярською опозицією в битві під Ярославом; відновлення єдності Галицько-Волинського князівства; утвердження влади князя Данила Романовича

1253 - коронація Данила Романовича королемУкраїнської держави

1256- перша згадка про будівництво Львова в Галицько-Волинському літописі; місто, назване королем Данилом Романовичем на честь свого сина Лева, було важливою фортецею на шляху від зруйнованого ордами Батия стародавнього Галича до новозаснованої столиці Галицько-Волинського князівства Холм.

1264 - об'єднання литовських племен і утворення Литовської держави

1264-1301 - Галицька земля. Князювання Лева - сина Данила Романовича

1323 - припинення династії Романовичів

1349 - загарбання Галицько-Волинської землі військами польського короля Казимира III; загибель Українського королівства

1350-1352 - боротьба польсько-угорської коаліції з Литовським князівством за галицько-волинські землі

1352 - мирна угода між Польщею та Литвою, згідно з якою польський король зберіг права на Галичину, а литовський і волинський князь Любарт - на Волинь

1353-1366 - війна князя Любарта з поляками за галицько-волинські землі ,

1366 - мирна угода між Польщею та Литвою; під владу польського короля, крім Галичини, відійшла Західна Волинь із Холмом, Белзом і Володимиром

1359 - утворення Молдавського князівства, яке майже одразу підпорядкувало собі Шипинську землю (територія сучасної Чернівецької області), проте зберегло її автономію у складі князівства

1362 - перемога литовсько-білорусько-українського війська над монголами біля Синіх Вод; остаточна інкорпорація до Литовського князівства Київщини, Переяславщини та Поділля; кінець княжої доби і початок литовсько-польської

1370 - після смерті польського короля Казимира III польський престол успадкував угорський король Людовик I; Галичина стала вважатися окремим королівством, залежним від Угорщини

1382 - смерть Людовика I; розпад династичної унії Угорщини і Польщі

1385 14 серпня - у м. Креві (Литва) підписана Кревська унія - угода про державно-політичний союз між Польським королівством і Великим князівством Литовським; вона передбачала об'єднання Литви і Польщі в єдину державу (хоча формально Литва зберігала незалежність); першим кроком до об'єднання був шлюб польської королеви Ядвіги і литовського князя Ягайла, який внаслідок унії став польським королем

1387 - польські війська увійшли в Галичину, витіснили звідти угорців й остаточно приєднали Галичину до Польщі

1410 15 липня - Грюнвальдська битва, яка відбулася під час «великої війни» 1409-1411 рр. між військами Тевтонського ордену й об'єднаною польсько-литовською армією поблизу с. Грюнвальда і Танненберга (Східна Пруссія, нині територія Польщі); до складу союзницьких військ, які очолювали великий князь литовський Вітовт і польський король Ягайло, входили польські і литовські частини, українські війська з Галичини, Поділля, Києва, Стародуба, Лупька, Володимира; у складі союзницьких військ були смоленські полки, загони кримських татар та чеські найманці на чолі з Яном Жижкою, майбутнім вождем таборитів; військами Тевтонського ордену, які складалися з німецьких і французьких рицарів та найманців з багатьох країн Західної Європи, командував великий магістр Ульріх фон Юнгінген; війська Тевтонського ордену у цій битві були розгромлені (загинув і великий магістр ордену); перемога союзницьких військ у Грюнвальдській битві підірвала військову могутність Тевтонського ордену і припинила експансію німецьких рицарів на Схід

1413 - Городельська унія - угода між польським королем Владиславом II Ягайлом і великим князем литовським Вітовтом, підписана в замку Городець (на західному Бузі); Городельська унія передбачала рух Польщі та Литви до об'єднання в єдину державу, широкі довічні повноваження Вітовта як великого князя литовського, постійну автономію Литви у відносинах з Польщею; однак того ж часу в унії було зафіксовано: зверхність польського короля над Литвою, запровадження в Литві сейму; призначення посадових осіб, вибір адміністративно-територіального устрою, вигідного Польщі; зрівняння в правах польських феодалів-католиків і литовських можновладців, які приймуть католицьку віру

1428-1430 - утворення Кримського ханства, що займало на той час південно-східну частину Кримського півострову; згодом ханство вийшло з-під влади Золотої Орди, а в 1455 р. здобуло незалежність; до його складу ввійшли більшість земель Криму та степові райони Причорномор'я; в ханстві утвердилося володарювання династії Гіреїв, було засновано нову столицю - Бахчисарай; у 1475 р. до Криму вдерлося військо Золотої Орди, і місцева знать ханства звернулася по допомогу до Туреччини; в ході боротьби з Ордою у 1478 р. хан Менглі-Гірей уклав угоду з Туреччиною про визнання васальної залежності від неї; згідно з угодою влада хана в Криму зберігалася: він міг призначати цивільних і військових сановників, а також брати участь у воєнних кампаніях Туреччини; південне узбережжя Криму і півострів з Азовом ставали турецькою провінцією

1434 - Польща оволоділа Західним Поділлям; у складі Польщі створено Подільське (Західне Поділля) і Руське (Галичина і Холмщина) воєводства

1440 - Київська земля здобула статус удільного князівства у складі Литовської держави

1452 - Волинь стала литовською провінцією

1462 - у складі Польщі створено Белзьке воєводство (Белзька земля)

1471 - ліквідація Київського князівства; його територія стала литовською провінцією

1480 - повалення золотоординського ярма на Русі

1482 - розгром кримськими татарами Києва

1492 - перша згадка в документах про українських козаків

1508 - повстання проти Литви князя М. Глинського

1514- Молдавське князівство потрапило у васальну залежність від Османської імперії; на території Північної Буковини була створена турецька військо-адміністративна одиниця Хотинська райя

1526 - турецька армія розбила біля м. Мохача об'єднане угорсько-чеське військо; Угорщина як самостійна держава припинила своє існування; її територія була поділена на три частини - між Туреччиною, Австрією, Семиграддям; Закарпаття було поділене між Семиграддям (Мукачеве, Берегове, Севлюш, Хуст, Тячеве) та Австрією (Ужанський комітат); територія Закарпаття перетворилася на арену безперервних війн; тут воювали між собою Австрія і Семиграддя, грабували міста і села турки і татари, вторгалися польські війська

1529 - I Литовський статут

1552 - спорудження князем Д. Вишневецьким на о. Малщ Хортиці фортеці з земляними валами й дерев'яним частоколом, у який розташувався козацький гарнізон, зберігалися запаси зброї, боєприпасів та продовольства

1550-ті - заснування Запорозької Січі

1555-1561 - створення Пересопницького Євангелія

1557 - похід кримського хана Девлет-Гірея на Хортицю; наприкінці літа кримський хан оточив Хортицю, почав осаду фортеці; Д. Вишневецький зі своїми козаками був змушений відступити до Черкас; татари зруйнували хортицьку фортецю

1566 - II Литовський статут .