Дружина

Дружина - у первинному і загальному значенні супутник, товариш на війні, просто товариш, член громади. З часом до цих значень долучилися нові: родова і племінна дружина, очолювана місцевим вождем. У Давній Русі так називали збройні загони - постійне військо князя та апарат його влади. Дружина була тісно пов'язана з князем і забезпечувала нормальну роботу соціально-політичного механізму суспільства. Цим пояснюються такі її функції, як участь у війнах та соціальних конфліктах, присутність у князівському дворі, участь у бенкетах, а також особлива князівська турбота і щедрість щодо дружини. Дружина поділялася на старшу й молодшу. Старша дружина, або «мужі» складалася з представників феодальної аристократії і була найближчим оточенням князя, брала участь в обговоренні державних і господарських справ, очолювала молодшу дружину та воїнів.

Молодша дружина, або «гридь», була ядром збройних сил і складалася з професійних воїнів. У молодшій дружині були категорії: отроки, слуги, дворяни. Вони охороняли князя, виконували окремі адміністративно-судові доручення, несли військову, сторожову службу. За це дружина одержувала від князя землі, право збирати данину та організовувала власне господарство. В XI-XII ст. Дружини (княжі елементи) злилася в одну боярськуаристократичну верству, яка набувала важливого значення в керуванні державою, особливо в Галицько-Волинському князівстві. У літописах натрапляємо на більш широке значення слова «дружина»: народне ополчення, все князівське військо.