Володимир Святославич

volodimir-svyatoslavich

Володимир Святославович(рік народження невідомий - 1015 р.)- державний діяч, великий князь київський (близько 980-1015 pp., за іншими даними 978-1015 pp.), один із найвидатніших державних діячів України-Русі (Київська Русь). Він продовжив політику об'єднання східнослов'янських земель навколо Києва. Володимир приєднав до Києва землі дулібів, в'ятичів, радимичів, скорив землі древлян і уличів, а також Закарпаття. Він установив дружні стосунки з поляками, мадярами і чехами. Жваві дипломатичні відносини на рівні обміну посольствами він мав з Німеччиною, Римом, а також з Вірменією. За князювання Володимира Русь зміцнила свої позиції в Північному Причорномор'ї, Криму, Приазов'ї. Володіння Володимира стали найбільшими в Європі і займали близько 800 тис. кв. км. Приєднання нових земель і труднощі в управлінні країною змусили Володимира усунути від влади місцевих князів і зосередити її в руках представників своєї династії. Володимир провів і судову реформу. Він запровадив новий звід законів усного права, названий Нестором «Уставом земляним»; удосконалив і доповнив попередній кодекс «Закон руський». Великий князь здійснив також військову реформу, усунувши з провідних ролей у дружині варязьких найманців, що сприяло формуванню верхівки військової знаті з русичів та інших народів (переважно слов'янського походження) держави. За Володимира почалося карбування перших золотих і срібних монет. Найважливіше значення в реформаторській діяльності князя мала релігійна реформа, суть якої полягала в прийнятті в 988 р. християнства як державної релігії. За часів свого князювання Володимир прилучив Русь до європейського політичного та культурного життя, зробивши її невід'ємною частиною процесу формування європейської цивілізації. Помер Володимир у 1015 р.