Ханство

Ханство — назва державимонархії переважно в монголотюркських народів, якою править хан. Титул «хан» («хакан») означав спочатку вождя племені, згодом — верховного правителя, господарямонарха. Титул хакана (чи хагана) мали першими із сусідів Русі — України правителі Хозарської держави. У Закавказзі з X ст. титул хана мали карабахський, текінський, нахічеванський правителі.

Перед XII ст. титул хакана як верховного правителя використовують маньчжури, уйгури і монголи. З утворенням Монгольської імперії з'являється титул «великий хан» («хакан»). Із серед. XIII ст. титул хана мають верховні правителі Золотої Орди. У другій пол. XIII ст. ОрамТимур, племінник золотоординського хана МенгуТимура. одержав уділ (юрт) у Криму з центром Солхат. У XV ст. Кримський юрт з утвердженням тут династії Гиреїв перетворюється на незалежну від Золотої Орди державу; перший її правитель — Хаджі-Гирей бере титул хана.

Кримськеханство зміцніло за часів правління Менглі-Гирея. З цього часу кримські хани здійснювали походи за ясиром на українські землі. З посиленням українського козацтва та утворенням козацькогетьманської держави відносини між ханством та Україною то набувають характеру союзних, дружніх, то загострюються аж до переростання у військові дії. Кримське ханство існувало до 1783 р.