Утворення, склад і організація роботи центральної ради

Як тільки у Києві стало відомо, що 2 березня 1917 р. цар Микола II зрікся влади, національні сили різних напрямів (самостійники, автономісти, феодалісти) розпочали діяльність щодо створення єдиного координаційного центру. У ніч з 3 на 4 березня такий центр було утворено і названо Українською Центральною Радою, або просто ЦР. Вона мала об'єднати всі українські партії у боротьбі за відродження власної держави, згодом провести вибори і скликати український парламент, який створить уряд. Отже, 4 березня 1917 р. ЦР офіційно заявила про своє утворення. Головою ЦР обрала Михайло Грушевського, його заступниками стали Володимир Винниченко та С. Єфремов.

У своїй діяльності від виникнення (4 березня 1917 р.) до ліквідації (29 квітня 1918 р.) ЦР пройшла такі етапи розвитку:

1) 4 березня - 10 червня 1917 р. - національно-політичний блок партій і організацій;
2) 19 червня - 7 листопада 1917 р. - формування на базі ЦР представницького, національного органу влади в Україні;

3) 7 листопада 1917 р. - 29 квітня 1918 р. - перетворення ЦР у вищий державний законодавчий орган влади парламентського типу (передпарламент). Від Першого універсалу в актах ЦР даються такі правові визначення, як: "законодавчий орган", "представницький орган", "революційний, демократичний парламент". Вона проголошувалася тимчасовим органом, який мав передати владу Установчим Зборам. ЦР формувалася не шляхом загальних виборів, а на підставі делегування до її складу представників політичних партій та демократичних громадських організацій. Склад її коливався від 640 до 840 осіб. Структурно ЦР поділялася на Загальні збори, президію Ради (голова та два його заступники), комітет Ради (Малу Раду), комісії Ради. Працювала вона посесійно (звичайні і позачергові) та пленумами. Комітет складався з 33 осіб, які обирали голову, секретарів, скарбника і голів комісій. Провідними рисами діяльності Ради можна вважати парламентаризм, рівноправність, демократизм, прагнення поєднати вирішення соціальних проблем з національними. Центральна Рада видавала нормативно-правові акти у грормі законів, універсалів, постанов, ухвал, рішень.

Ключові поняття: автономія, федерація, парламентаризм, демократія, незалежність, пленум, сесія, Центральна Рада, Мала Рада, комітет, комісії.

Історико-державна подія: 4 березня 1917 р. - утворення Української Центральної Ради.