Універсали. Що таке універсали?

Універсали (від лат. universalis — загальний) — особлива категорія документальних джерел, поширених в Україні та Речі Посполитій в XVI —XVIII ст., що мали характер публічноправового акта (маніфесту). Такі латиномовні документи у країнах Європи починалися зі слів «universis et singulis» («всім і кожному»), звідки й походить їхня назва.

В Україні універсали видавалися гетьманами, полковниками та іншими представниками центральної державної влади, а також гетьманами та кошовими отаманами Війська Запорозького. Близькими до універсалу є накази, що звернені вже не до всіх громадян держави, а до вужчого кола адресатів і до того ж стосуються менш важливих питань. Формуляр гетьманських універсалів XVII—XVIII ст. збігається з формуляром аналогічних документів Запорозької Січі XVI — XVII ст., а той своєю чергою походив від канцелярських зразків Великого князівства Литовського і Київської Русі, хоч і зазнав певного впливу польських канцелярських традицій.

Універсали можна поділити за змістом на три групи:

• акти військово-адміністративного характеру (накази, зазивні У., глейти);
• акти, що стосуються торгово-ремісничої діяльності міст і міщанського стану (митні, безмитні У. тощо);
• акти, що затверджують систему позаекономічного примусу безпосереднього виробника (привілеї, оборонні У, У. про послушенство).

Існували також комбіновані універсали, що поєднували у собі ознаки різних груп чи підгруп. Універсали й накази мають першорядне значення для дослідження соціальної політики урядів Української держави, в т. ч. й Запорозької Січі, а також військової історії. За новітнього періоду історії України були відновлені Центральною Радою в ході відродження незалежної Української держави (I—IV Універсали 19 17—1918 pp.).