Установчі Збори

Установчі Збори — виборні тимчасові збори представників народу, покликані виробити або змінити конституцію держави і на правовій основі оформити новий державний і суспільний устрій. Ідея скликання У. з. належить французьким просвітителям XVIII ст. Перші Установчі Збори були скликані в Парижі під час Великої французької революції. 17.06.1789 р. представники третього стану Генеральних штатів (557 осіб з 1118 депутатів) проголосили себе Національними зборами. У відповідь на спробу короля Людовіка XVI припинити діяльність законодавчого органу його депутати перебрали на себе функції У. з. 26.08.1789 р. Установчі Збори прийняли Декларацію прав людини і громадянина, в якій було проголошено націю єдиним джерелом влади, рівні права людини, свободу слова, думки, друку, віросповідання, недоторканність особи і приватної власності.

Установчі Збори виробили Конституцію Франції, яка закріпила конституційну монархію і введення демократичного принципу розподілу влади. Після затвердження Конституції королем (вересень 1791 р.) Установчі Збори припинили своє існування і передали повноваження Законодавчим зборам. Пізніше подібні інститути представницької демократії було створено в інших країнах світу. Після виконання своїх функцій вони розпускалися і втрачали юридичну силу. Натомість починали діяти державні структури й закони, обумовлені конституцією. Спираючись на представництво всіх верств населення, Установчі Збори сприяли встановленню загально-національної злагоди й миру, стримували екстремістські сили від ескалації громадянської війни.

У Росії Установчі Збори відбулися в ніч з 5(18) на 6(19).01.1918 р. у Таврійському палаці в Петрограді. З 46,5 млн громадян, які взяли участь у виборах, 40 % проголосувало за представників партії соціалістівреволюціонерів. Більшовики, проти яких проголосувало понад три чверті виборців країни, запропонували У. з. визнати їхню владу, насильницьки захоплену ними за 10 тижнів до того, і ратифікувати декрети, видані більшовицьким Раднаркомом. Відмова більшості депутатів ухвалити таке рішення спричинила їх розпуск. Розігнавши Установчі Збори, більшовики покінчили з демократією в країні й звільнили собі шлях до створення комуністичного тоталітарного режиму, який вони називали «диктатуроюпролетаріату». Вождь більшовиків В. Ленін пізніше визнав розгін зборів радянською владою повною і відкритою ліквідацією «формальної демократії» в ім'я «революційноїдиктатури».