Відродженя (Ренесанс). Характерні риси, ознаки та представники Ренесансу.

Відродження (Ренесанс) (франц. Renaissance, від лат. renascor - відроджуюся) - період у культурному та ідейному розвитку країн Західної й Центральної Європи (в Італії - XIV-XVI ст., в інших країнах - кінець XV-XVI ст.), що є перехідним від середньовічної культури до культури нового часу.

Характерні риси культури відродження, антифеодальної за своєю суттю: світський характер, гуманістичне світосприймання, звернення до культурної спадщини античності, її нібито «відродження» (звідси назва). Витоки гуманістичної культури бачимо у творчості великого італійського поета Данте, художника Джотто та ін.

Творчість діячів відродження перейнята вірою в необмежені можливості людини, її волю та розум. У мистецтві відродження утверджується ідеал гармонійної творчої особистості, людина постає як початок буття, відкидаються католицька схоластика та аскетизм. В архітектурі головну роль відіграють світські споруди - палаци, міські будинки. їх прикрашають аркові галереї, колонади, куполи. Архітектори Д. Браманте, А. Палладіо в Італії, П. Леско, Ф. Делорм у Франції надавали своїм творінням величі й гармонійності.

Художники Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Тиціан в Італії, Ян ван Ейк, П. Брейгель Старший у Нідерландах, А. Дюрер, Г. Гольбейн Молодший у Німеччині, Ж. Фуке, Ж. Гужон, Ф. Клуе у Франції оволоділи мистецтвом художнього відображення усього багатства дійсності. Видатними представниками відродження в літературі були такі митці: італійського - Ф. Петрарка, Дж. Боккаччо, М. Банделло, німецького - Й. Рейхлін, У. фон Гуттен, французького - П. де Ронсар, Ф. Рабле; іспанського - М. Сервантес, англійського - Е. Спенсер, В. Шекспір та ін. В музиці розвивається вокальна та інструментальна поліфонія, з'являються нові жанри: сольна пісня, кантата, ораторія та опера.

У добу В. були поширені філософські ідеї неоплатонізму (М. Фічіно) та пантеїзму (Дж. Бруно), було здійснено великі наукові відкриття в галузі географії (див: Великі географічні відкриття), астрономії (розробка Коперником геліоцентричної системи світу), анатомії (А. Везалій). Ідеї В. об'єктивно відбивали потреби буржуазного суспільства, що народжувалося.