Історична інформатика

Історична інформатика - наукова дисципліна, яка вивчає закономірності процесу інформатизації історичної науки та освіти. В її основу покладено сукупність теоретичних і прикладних знань, необхідних для створення й використання в дослідницькій практиці машиночитаних версій історичних джерел усіх видів. Охоплює велике коло проблем, пов'язаних з одержанням, використанням, зберіганням та поширенням історичної інформації.

Історична інформатика почала складатися наприк. 80х pp. (термін «Історична інформатика.» вперше вжито у 1992 р.) в ході подальшого розвитку кількісних методів історичного дослідження і розробки нових інформаційних технологій на основі використання електронно-обчислювальних машин нового покоління.

Теоретичним підґрунтям історичної інформатики є сучасна концепція інформатики як науки про закони й методи вимірювання, збереження, переробки й передавання інформації із застосуванням математичних, програмних і технічних засобів. Прикладною основою історичної інформатики є інформаційно-комп'ютерні технології, що їх спільно розробляють історики і фахівці в галузі кібернетики.

Основу історичної інформатики становить комп'ютерне джерелознавство, тобто методика й технологія створення банків даних, баз машиночитаних історичних джерел, використання мереж Інтернету. Історична інформатика вивчає також проблеми застосування інформаційних технологій в історичній науці й освіті, комп'ютерне моделювання історичних процесів тощо.

Нещодавно в Московському державному університеті відкрито першу в країнах СНД лабораторію історичної інформатики. Працівники цієї лабораторії створили й перший навчальний посібник з нової дисципліни. У зв'язку із розгортанням у світі мікро-комп'ютерної революції історики створили у 1986 р. міжнародну асоціацію «Історик і комп'ютер», що координує діяльність фахівців, які застосовують у своїй праці комп'ютерні технології. В 1992 р. до складу цієї організації увійшла асоціація СНД «Історія і комп'ютер». Закарпатська асоціація молодих істориків разом із науковцями Московського університету та вченими багатьох країн світу провела у 1992 р. в Ужгороді міжнародний семінар «Нові комп'ютерні технології в історичному дослідженні і в освіті». Проте як навчальна дисципліна історична інформатика у вищих навчальних закладах України ще не вивчається, не організовано й відповідних лабораторій, хоча наукові установи зробили перші кроки до створення баз машиночитаних даних.

За ініціативою Державного комітету архівів України, Національної бібліотеки ім. В. Вернадського, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського в Україні здійснюється державна програма «Архівна та рукописна Україніка», якою передбачено створення комп'ютерних систем і баз даних, що дасть змогу інтегрувати різну архівну та бібліотечну інформацію, яка є в Україні та за її межами, і зробити її загальнодоступною для істориків. Складовою частиною програми є створення Національної архівної інформаційної системи (НАІС). Уже розроблено єдину систему опису на принципах машиночитаного каталогізування документів та їх груп, орієнтовану на збирання інформації про архівні документи й рукописи, що є в архівах, бібліотеках і музеях України та інших країн. Україна потребує також кваліфікованих кадрів істориків, здатних використовувати сучасні комп'ютерні технології у своїй професійній діяльності.