123

Кількісні методи в історичному дослідженні

Кількісні методи в історичному дослідженні- (математичні, кліометрнчні методи, квантитативна історія)- методи, що застосовуються для аналізу історичних явищ на підставі кількісних показників. Передбачають використання істориком методів математичної статистики, імітаційного моделювання історичних процесів тощо для найефективнішого опанування джерел, особливо масових.

Кількісні методи, зокрема статистика, застосовувалися істориками вже на поч. XX ст. Поширення їх у науці пов'язане з бурхливим розвитком обчислювальної техніки з кінця 50 - поч. 60х pp. Першу книгу з кліометрії історії «Вимірювання історії» було підготовлено на поч. 60х pp. під керівництвом Д. Прайса у США, де ці методи широко використовувалися. В Радянському Союзі піонерами залучення математики та кібернетики до вивчення гуманітарних наук були вчені Сибірського відділення АН СРСР: у 1960- 1962 pp. вони з використанням електронно-обчислювальних машин (ЕОМ) розшифрували ієрогліфічні рукописи майя. В Україні на поч. 60х pp. уперше ЕОМ для вивчення проблем історії техніки застосував Г. М. Добров.

Наприк. 60х pp. при відділенні історії АН СРСР було організовано комісію із застосування математичних методів та ЕОМ в історичних дослідженнях. її очолював (з часу заснування і до своєї смерті в 1996 р. акад. І. Д. Ковальченко. За його ініціативою на поч. 70х pp. в Інституті історії АН СРСР було створено лабораторію із застосування математичних методів та ЕОМ в історичних дослідженнях. Аналогічні лабораторії з'явилися у вищих навчальних закладах. В Україні першу таку лабораторію було створено у 80х pp. у Дніпропетровському університеті. За допомогою кількісних методів тут вивчали типологію селянських господарств, становище селянства та інші проблеми.

Незважаючи на поширення кількісних методів, далеко не всі історики використовують їх у практиці. Це пояснюється тим, шо мало хто з істориків досконало володіє кількісними методами і прийомами роботи з комп'ютерами, слабкою ще залишається матеріальна база наукових установ і навчальних закладів, недостатньо розроблена методика використання кількісних методів, адже ефективне застосування їх має свої межі. Кількісні методи в історичному дослідженніефективні, напр., під час аналізу масових джерел. їх доцільно використовувати не ізольовано, а поряд з іншими методами. Іноді їх зовсім не можна використовувати, оскільки в історії на відміну, напр., від математики не завжди є пряма функціональна залежність між явищами. Слабким є програмне забезпечення використання кількісних методів. Нові перспективи у використанні кількісних методів в історичному дослідженні та освіті відкриваються у зв'язку із зародженням у наш час нової галузі інформатики та появою у вищих навчальних закладах нової навчальної дисципліни - історичної інформатики.

политическая власть и механизмы ее осуществления