Потреби

Потреби- властивість живого, яка спонукає його до активності або викликає інші реакції завдяки відображенню надлишку, недостатності чи відсутності чинників (речовини, енергії, інформації), що позитивно або негативно впливають на життєдіяльність організму, людської особистості, соціальної групи, історичної спільноти, суспільствазагалом.

Сутність потреб людини розкривається за допомогою відомої філософської тріади: «річ - властивість - відношення». Незалежно від свого історичного, економічного, політичного, пізнавального мірила, від ступеня напруженості й нагальності будь-яка людська потреба від свого виникнення і до реалізації зберігає певну інваріантність, що фіксується також логічною послідовністю понять: властивість - відношення - стан - імпульс - мета активності, діяльності, культурилюдини.

Задоволення існуючих і виникнення нових потреб пов'язане з процесом споживання, а також з появою нових предметів потреби, їх зміною і водночас виробництвом нових речей. Якщо для тварини характерним є генетично успадковане пристосування до навколишнього середовища і використання даних самою природою предметів потреб, то людина задовольняє потреби не тільки шляхом пристосування, яке домінує на початкових стадіях її індивідуального й суспільноісторичного розвитку, а передусім завдяки створенню предметів потреб на основі певного способу виробництва.

Людські потреби мають предметну спрямованість, якій передує здебільшого т. зв. пошукова поведінка в межах ситуації, коли актуалізація й конкретизація потреб стимулює пошук предметів і способів їх задоволення. Так утворюється конкретно-історичний механізм виникнення, функціонування і задоволення потреб.

Реалізація потреб неможлива без їх різною мірою адекватного усвідомлення, за якого інтуїтивна, раціональна та сенситивна сторони мислення взаємодоповнюють одна одну; вона відбувається через діяльність (у єдності її раціональної, емоційної, вольової складових) і залежить загалом від умов та рівня культурно-історичного розвитку соціального суб'єкта.

Усвідомлення предмета потреб набуває форми мети, відповідно усвідомлення шляхів, способів, засобів її досягнення - форми інтересів, що разом становлять об'єкт особистісних, групових, суспільних цінностей і виявляються в сукупності мотивів (прагнень, бажань і т. ін.), які спонукають людину до різних видів і сфер діяльності. Умовно систему потреб особи можна зобразити у вигляді ієрархії трьох найзагальніших рівнів: існування (вітальні потреби), функціонування (соціальні потреби), розвитку (потребисамореалізації, самоутвердження, творчості).

Залежно від дослідницьких завдань застосовуються різні критерії класифікації й типології потреб: за походженням - природні та штучні; за суб'єктом (носієм) - особи (індивідуальні), групові, колективні, класові, національні, суспільні; за об'єктом - матеріальні, духовні; за сферами діяльності - праці, пізнання, відпочинку, спілкування; за функціональною роллю - самозбереження, функціонування, розвитку, домінантні та другорядні, сталі й ситуативні; за циклами життєдіяльності суб'єкта - добові, тижневі, місячні, річні, вікові тощо.

Вивчення структури, шляхів формування та задоволення потреб є необхідною передумовою політикидержавив будь-якій царині суспільного життя.