123

История Украины от 1939 г. до начала XXI в.

1939, 1 сентября - нападение войск Германии на Польшу, начало Второй мировой войны

1939, 17 сентября я - переход советскими войсками польско-советской границы; начало советизации Западной Украины

1939, 28 сентября - подписание советско-германского «Договора о дружбе и государственная граница» и тайного секретного протокола к нему

1939, 22 октября - проведение под контролем новой власти выборов в Народное собрание Западной Украины

1939, 27 октября - принятие и провозглашение Народным собранием Западной Украине Декларации о вхождении края в состав СССР и объединении ее с УССР

1939, 2 ноября - внеочередная V сессия Верховного Совета СССР приняла закон о включении Западной Украины в состав СССР и воссоединении ее с УССР

1939, 15 ноября - внеочередная III сессия Верховного Совета УССР приняла закон о вхождении Западной Украины в состав УССР

1939-1940 - смена государственной принадлежности отдельных украинских земель: 1939 г. - Закарпатье (Карпатская Украина) оккупирован и присоединено Венгрией; Восточная Галичина, Западная Волынь вошли в состав УССР; Холмщина, Подляшье, Посянье, Лемковщина, где была установлена немецкая оккупационная власть, вошли в состав Польского генерал-губернаторства; 1940 г. - Северная Буковина, Хотинщина, Придунайский край (Южная Бессарабия) вошли в состав УССР

1941, 22 июня - нападение войск нацистской Германии на Советский Союз, начало Великой Отечественной войны

1941, 23-29 июня - танковое сражение в районе Ровно-Дубно-Луцк-Броды, крупнейшая танковая битва начального периода войны, в которой с обеих сторон участвовали более 5 тыс. танков

1941,30 июня - принятие украинский национальным собранием во Львове Акта о возрождении Украинского государства

1941, 6 июля - принятие президиумом Верховного Совета УССР, СНК УССР и ЦК КП (б) У обращение к украинскому народу с призывом приступить к вооруженной борьбе против немецко-фашистских захватчиков

1941, 11 июля - 19 сентября - Киевская оборонительная операция советских войск

1941,5 августа - 16 октября - оборона Одессы

1941, 30 октября - 1942, 4 июля - оборона Севастополя

1941, 25 ноября - приказ гитлеровского командования об аресте и казни членов оуновского подполья

1942, весна - создание соединения партизанских отрядов Сумской области под командованием С. Ковпака

1942, 20 июня - создание Украинского штаба партизанского движения (УПИПР), который возглавил Т. Строкач; командиры крупнейших партизанских соединений: С. Ковпак, А. Федоров, А. Сабуров, Н. Наумов, основные районы действий советских партизан - Полесье , Черниговщина, Сумщина

1942, 22 июля - советские войска оставили г. Свердловск Ворошиловградской области, после чего вся территория Украины оказалась в зоне оккупации немецко-фашистских войск и их союзников

1942, октябрь - образования Украинской повстанческой армии (УПА)

1942, 18 декабря - освобождения от немецко-фашистских захватчиков первого украинского населенного пункта - с. Пивнивка Меловского района Ворошиловградской (ныне Луганской) области; вступление советских войск на территорию Украины

1943.12 июня - 1943, октябрь - карпатский рейд партизанского формирования С. Ковпака

1943, 3-23 августа - Белгород-Харьковская наступательная операция Красной армии, освобождения Харькова (23 августа)

1943.13 августа - 22 сентября - Донбасская наступательная операция Красной армии, 8 сентября - освобождения Сталина (Донецка)

1943, 21-25 августа - III Чрезвычайный большой сбор ОУН (Б); сбор призвал, не только украинским, но и представителей всех других народов бороться против немецкого и сталинского тоталитарных режимов

1943, август - ноябрь - битва за Днепр, состоявшая из ряда операций по форсированию Днепра и освобождению городов: Запорожье (14 октября), Днепропетровская (25 октября), Киева (6 ноября), ряда других городов

1944 - наступательные операции Красной армии: Житомирско-Бердичевская (24 декабря 1943 - 14 января 1944); Корсунь-Шевченковская (24сичня-17 февраля 1944 г.); Ровенско-Луцкая (февраль 1944 г.); Никопольско-Криворожская (30 января - 17 февраля 1944 г.); Проскуровско-Черновицкая (4березня-8квитня 1944 г.); Одесская (март - 10 апреля 1944); Крымская (8квитня-12травня 1944 г.); Львовско-Сандомирская (13 июля -: 29 августа 1944 г.); Ясско-Кишиневская (20-29 августа 1944); Карпатско-Ужгородская (8 сентября - 28 октября 1944)

1944 - освобождение от немецко-фашистских захватчиков городов: Херсон (13 марта), Винница (20 марта), Проскуров (ныне Хмельницкий, 25 марта), Николаев (28 марта), Черновцы (29 марта), Одесса (10 апреля), Симферополь (13 апреля), Севастополь (9 мая), Львов (27 июля)

1944, 26 марта - войска 2-го Украинского фронта, форсировали сначала Южный Буг, а затем Днестр, впервые за время войны вышли на государственную границу СССР (граница с Румынией)

1944-1946 - свертывание борьбы ОУН и УПА против Германии и ее союзников, определение цели дальнейшей борьбы: главное внимание было 1 сосредоточено на борьбе против восстановления советской власти на западноукраинских землях

1944, май - июнь - депортация крымских татар, а также греков,. армян, болгар, представителей других национальностей, проживавших в Крыму

1944, июль - на тайных собраниях в г. Самборе ОУН и представители политических партий Западной Украине создали Украинский главный освободительный совет (УГОС), которая возглавила борьбу как против большевистского, так и против нацистского режимов

1944, 8 октября - войска Красной армии визолилы последний населенный пункт на территории УССР - с. Лавочное Дрогобычской области

1944, 28 октября - войска 4-го Украинского фронта освободили от гитлеровцев Закарпатскую Украину

1944, 26 ноября - решение I съезда народных депутатов Закарпатского Украине о воссоединении с УССР

1944-1950-е гг - советизация на западноукраинских землях, основные составляющие советизации: национализация частной собственности, коллективизация, индустриализация, «культурная революция», ликвидация Украинской греко-католической церкви (УГКЦ), борьба с ОУН-УПА, репрессии и депортация несогласных с существующим режимом

1945, 11 апреля - органами НКВД арестован высшее руководство Украинской греко-католической церкви: митрополит И. Слепой, епископы: М. Будка, М. Чернецкий, Г. Хомишин, I. Латшиевський

1945, апрель - УССР вместе с СССР и БССР, другими государствами стала страной-основателем Организации Объединенных Наций (ООН)

1945, 6 мая - прибытие украинской делегации в Сан-Франциско на Учредительную конференцию ООН

1945, 9 мая - победа советского народа и Вооруженных сил СССР над войсками нацистской Германии в ходе Великой Отечественной войны

1945, 29 июня - подписан договор между СССР и Чехословакией о границах возврат Закарпатской Украине советской Украины

1945, 16 августа - заключен договор между СССР и Польской Республикой о советско-польской государственной границе вдоль Буга и восточнее Сяна

1946, 22 января - образование в составе УССР Закарпатской области с центром в г. Ужгороде

1946, 8-10 марта - собор Украинской греко-католической церкви во Львове (Львовский церковный собор), инициированный и организованный НКВД; инициативная группа во главе с Гавриилом Костельником по поручению НКВД подготовила так называемое «воссоединение» УГКЦ с православной церковью, Львовский собор отменил Брестскую унию греко-католической церкви с Римом 1596 г. и подчинил УГКЦ Русской православной церкви, этот собор считается незаконным из-за отсутствия большинства епископов, значительную часть которых уже в то время арестовали, Львовский собор имел трагические последствия для УГКЦ, ее верующих и служителей : 1000 священников, которые отказались от решений Львовского собора, вместе с митрополитом И. Слепым были сосланы в Сибирь

1946, 27-30 августа - VIII сессия Верховного Совета УССР первого созыва одобрил пятилетний план восстановления и развития народного хозяйства СССР на 1946-1950 гг

1946-1950 - широкомасштабная партизанская борьба УПА против органов советской власти на западноукраинских землях; рейды в Польшу, Чехословакию, Австрию, Румынию, Германию для вывода основных сил из-под удара советских карательных органов и в целях широкой пропаганды своих идей

1946-1947 - голод в Украине; причины голода: засуха и неурожай 1946 г., несбалансированная экономическая политика государственно-партийного руководства в центре и на местах, пренебрежение сельскохозяйственным сектором экономики, уменьшение вследствие войны посевных площадей, упадок материально-технической базы колхозов и совхозов , низкая производительность колхозно-совхозного производства, особенно большие налоги на огородные культуры, фруктовые деревья и т.д., чрезмерно высокие и нереальные планы хлебозаготовок, имевших постоянную тенденцию к увеличению, большие объемы экспорта хлеба и продуктов животноводства за границу, пренебрежение судьбой миллионов украинский ради имперских интересов кремлевского руководства

1946-1951 - идеологическое наступление тоталитарного режима в Украине, принятие постановлений ЦК КП (б) У-1946 г.: «О искажения и ошибки в освещении истории украинской литературы в« Очерке истории украинской литературы »,« О журнале сатиры и юмора «Перец »,« О журнале «Отчизна», «О репертуаре драматических и оперных театров УССР и мерах его улучшения»; 1948 г.: «О состоянии и мерах улучшения музыкального искусства на Украине в связи с постановлением ЦК ВКП (б)« О опере «Великая дружба» В. Мурадели »; 1950:« О журнале «Днепр»; 1951 г.: «Об издательстве Союза советских писателей Украины« Советский писатель », в этих Постановлениях содержались: критика« украинского буржуазного национализма », констатация политических ошибок, обвинения в «отступлении от партийного понимания искусства», призыв к борьбе с теми, кто отошел от советской идеологии, подтверждение развертывания большевистской критики и самокритики и т.д.

1947, 10 февраля - подписание в Париже представителями СССР, УССР, БССР (вместе с другими союзными и объединенными государствами) мирных договоров с Румынией, Венгрией, Финляндией, Болгарией и Италией

1947, 28 апреля - 12 августа - осуществление на территории Польши операции «Висла»: депортация украинского населения Холмщины и Лемковщины (свыше 140 тыс. человек) в западные и северо-западные районы страны ч

1947-1950-е гг - систематические операции частей Советской армии, НКВД по уничтожению, вытеснению за пределы УССР боевых отрядов УПА

1949, декабрь - освобождение Хрущева с поста первого секретаря ЦК КП (б) У, избрание на эту должность Л. Мельникова

1950, 5 марта - гибель главнокомандующего УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки)

1950, сентябрь - Советом Министров СССР принято решение о строительстве Каховской ГЭС

1951, май - Львовский автобусный завод выпустил первые в Украине автобусы

1953, 5 марта - смерть Сталина

1953, июнь - освобождение Л. Мельникова с поста первого секретаря ЦК КПУ и избрания на эту должность А. Кириченко

1953, ноябрь - вступил в строй первый в СССР цельносварной мост через Днепр (по проекту Е. Патона)

1953 - создание Объединенной партии освобождения Украины в Ивано-Франковске; действовала до 1958 г.; в суд в 1959 г. было привлечено 10 рабочих; они были осуждены на 7-10 лет лишения свободы

1954, 19 февраля - президиум Верховного Совета СССР, учитывая общность экономики, территориальную близость, тесные хозяйственные и культурные связи между Крымом и Украиной, позицию правительств РСФСР и УССР, принял Указ «О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав УССР»; 26 апреля 1954 Верховным Советом СССР был принят Закон «О передаче Крымской области из состава РСФСР в состав УССР»

1954, 23 февраля - 2 марта - пленум ЦК КПСС принял постановление о дальнейшем увеличении производства зерна в стране и об освоении целинных и залежных земель Казахстана, Алтая и Сибири; начало реализации первой из трех хрущевских «над программ», негативно сказались на развитии сельского хозяйства СССР и Украины

1954 - Украина стала постоянным членом Организации Объединенных Наций по вопросам образования, науки и культуры (ЮНЕСКО)

1956, февраль - ХХ съезд КПСС; доклад Хрущева «О культе личности и его последствиях»

1957, май - Провозглашение Н. Хрущевым программы ускоренного развития животноводства (одной из трех «надпрограм»)

1957, 26 декабря - освобождение А. Кириченко с поста первого секретаря ЦК КП (б) У и избрания на эту должность Н. Подгорного

1957 - открыто постоянное представительство УССР при ООН

1957 - в Украине, которая была одним из центров развития кибернетики, был создан Вычислительный центр АН УССР

1957 - создание 11 административных экономических районов в УССР; в 1960 г. создано еще 3 административных экономических районов; в 1962 г. вместо 14 административных экономических районов создано 7 административных экономических районов (Донецкий, Киевский, Львовский, Подольский, Приднепровский, Харьковский, Черноморский)

1959, 17 апреля - принятие Верховной Радой УССР закона о народном образовании, согласно которому устанавливалось общеобразовательное 8-летнее обучение

1959,15 октября - убийство в Мюнхене агентом КГБ Степана Бандеры

1959 - основан украинский рабоче-крестьянскую союз (УРСС) основатели и лидеры: Л. Лукьяненко, С. Вирун, I. Кандыба; УРСС имела политическую программу и насчитывала около 30 членов; 20 января 1961 был арестован руководителей, а организацию разгромлено

1960, февраль - пуск первого атомного реактора в Украину

1960 - в Киеве возник (формально под эгидой Киевского обкомуком-Сомоли) «Клуб творческой молодежи» (КТМ), после того как члены клуба стали все активнее заниматься национальными, политическими проблемами, проводить вечера памяти известных деятелей культуры, осужденных сталинским режимом ( например вечер памяти Л. Курбаса), власти начали преследовать его членов; в 1964 г. КТМ был разогнан

1961 - создание искусственных алмазов

1963, 1-2 июля - пленум ЦК КПУ освободил от обязанностей первого секретаря ЦК КПУ Н. Подгорного в связи с избранием его секретарем ЦК КПСС и избрал на эту должность П. Шелеста

1963 - во Львове создан Клуб творческой молодежи «Подснежник»

1964 - в Харьковском физико-техническом институте АН УССР построен крупнейший в то время в мире ускоритель электронов

1965, август-сентябрь - первая волна арестов деятелей искусства, работников культуры, писателей, журналистов Украины

1965, 4 сентября - в кинотеатре «Украина в Киеве во время премьеры фильма« Тени забытых предков »состоялся митинг протеста против новой волны политических репрессий среди украинской интеллигенции

1965, декабрь - в самиздате вышла работа I. Дзюбы «Интернационализм или русификация?», Посвященная анализу национально-культурной политики в Украине за годы советской власти

1966, январь - апрель - судебные процессы над 18 участниками украинского правозащитного движения; все они были приговорены к различным срокам лишения свободы (от 18 месяцев до 6 лет)

1967, апрель - В. Чорновил завершил во Львове заключения сборника «Горе от ума», в котором публикуется судьба украинских политзаключенных Б. Горыня, М. Мосюткы, В. Мороза и других жертв репрессий 1965-1966 гг; эта книга вышла в Париже и была удостоена международной премии журналистики

1967, 22 мая - городская власть Киева попыталась разогнать традиционные сборы возле памятника Т. Шевченко, было арестовано пять человек; в знак протеста участники собрания отправились к зданию ЦК КПУ с требованием освободить арестованных

1967 - в структурах КГБ было создано специальное Пятое управление, на которое возложили обязанности по борьбе с «идеологическими диверсиями», а по сути - с инакомыслием

1968, март - письмо в ЦК КПСС, Совета Министров СССР, Президиума Верховного Совета СССР с протестом против новой волны политических репрессий второй половины 1960-х гг, который подписали 139 деятелей науки и культуры Украины

1970, январь - Начало выпуска во Львове «самиздатовского» журнала «Украинский вестник», его выпуск организовал В. Чорновил; журнал был главным рупором независимого общественного мнения Украины; до 1972 г. вышло 6 номеров журнала; в 1974 г. вышли 7-й и 8 - и выпуски «Украинского вестника»

1972, май - освобождение П. Шелеста с должности первого секретаря ЦК КПУ, избрание на эту должность В. Щербицкого

1973, 29 января - По приговору Киевского областного суда правозащитник Л. Плющ был направлен на принудительное лечение в психиатрическую больницу специализированного типа

1976, 9 ноября - в Киеве объявлено о создании Украинской общественной группы содействия выполнению Хельсинских соглашений, или Украинской Хельсинской группы (УГГ) УГГ имела целью: ознакомить широкую общественность с Декларацию прав человека ООН, содействовать выполнению в Украине Хельсинских договоров, ознакомление правительств стран -участниц Хельсинкских договоров и мировой общественности с фактами нарушений на территории Украины Всеобщей декларации прав человека 1948 г., с целью свободного обмена информацией и идеями добиваться аккредитования в Украине представителей зарубежной прессы; возглавил организацию в составе 37 человек Н. Руденко - известный украинский поэт и прозаик, среди основателей УХГ известные правозащитники: О. Бердник, П. Григоренко, I. Кандыба, Л. Лукьяненко, А. Тихий и др.; аресты, осуждения и ссылки фактически прекратили деятельность УИГ конце 1970-х - начале 1980-х гг; в начале 1988 г. на основе УГГ встала Украинский Хельсинский Союз ( УГС), в 1990 г. на базе УГС было образовано Украинскую республиканскую партию

1978, 20 апреля - Внеочередная VII сессия Верховного Совета УССР девятого созыва приняла Конституцию (Основной Закон) СССР, она была почти копией Конституции СССР 1977 г.; оба Основные Законы еще больше ограничили права Украины: декларируемые в них либерализация политической системы, демократических свободи, державний суверенітет аж до можливості виходу із СРСР не заважали керівництву застосовувати на практиці добре перевірену в попередній період тоталітарну форму правління; спроби певної частини населення скористатися своїми конституційними правами жорстко переслідувалися владою

1985, квітень - проголошення на пленумі ПК КПРС курсу на «перебудову», яку намагалося здійснити нове керівництво КПРС на чолі з М. Горбачовим, вона мала охопити п'ять провідних сфер життєдіяльності суспільства: економіку (перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних); внутрішню політику (демократизація суспільного життя та впровадження народовладдя); зовнішню політику (припинення «холодної війни» та побудова спільного європейського дому); соціальну сферу (поліпшення матеріального та культурного добробуту населення); ідеологію (ліквідація цензури, гласність, вільне виявлення думки громадян)

1986, 26 квітня - аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС; у результаті руйнування реактора в навколишнє середовище потрапило 200 тонн радіоактивних матеріалів; цю аварію лише із з'ясуванням її масштабів та наслідків людство почало усвідомлювати як планетарну катастрофу; смертоносна пляма радіоактивного забруднення накрила понад 1 000 українських міст і сіл; граничне забруднення біосфери навколо ЧАЕС зумовило появу на карті України 30-кілометрової «зони відчуження» з території якої було здійснено масове переселення людей в інші регіони республіки; виконуючи взяті на себе зобов'язання, 15 грудня 2000 р. Україна закрила Чорнобильську АЕС

1987, 5 серпня - у Львові відновлено видання «Українського вісника»

1987, серпень - утворення в Києві Українського культурологічного

клубу (УКК), який об'єднував чимало дисидентів і колишніх політв'язнів; на зборах УКК обговорювали проблеми історії та культури; його очолювали С. Набока, Л. Мілявський, О. Шевченко

1987, жовтень - утворення у Львові «Товариства Лева», яке об'єднувало представників різних прошарків суспільства

1987 - на підставі двох указів президії Верховної Ради СРСР звільнено велику групу політв'язнів

1987-1990- відновлення Української греко-католицької церкви: 1987 р.- УГКЦ частково вийшла з підпілля; грудень 1989 р.- зустріч М. Горбачова з Іоанном-Павлом II, з'явилися перші зрушення в Напрямку легалізації УГКЦ; травень 1990 р. - зареєстровані перші громади УГКЦ

1988, березень - утворення Української Ґельсінської Спілки (федерація правозахисних груп і організацій України)

1988, червень - перший багатотисячний мітинг у Львові під гаслами демократизації суспільства і жовто-синіми прапорами

1988, листопад - перша політична демонстрація і перший політичний страйк у Києві

1989, 15-30 липня - страйк шахтарів в Україні, що охопив 193 шахти; страйкуючі висували як економічні, так і політичні вимоги

1988-1989 - поява і розгортання діяльності різноманітних неформальних організацій, зародження багатопартійності; основні причини формування багатопартійності в Україні: розширення демократизації суспільного життя, гласність, історичне коріння існування багатопартійності в Україні, виникнення і розвиток в Україні дисидентства, нездатність КПРС виконувати керівну роль у суспільстві, яку вона собі привласнила

1989, лютий - відбулася установча конференція Товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка (очолив його Д. Павличко); у 1991 р. Товариство було перейменовано у Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченко

1989, серпень - 1990, червень - відродження Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)

1989, 8-10 вересня - установчий з'їзд «Народного руху України за перебудову» (Рух)- масової політичної організації; лідери поміркованих делегатів (В. Яворівський, I. Драч, Д. Павличко та ін.) виступали за незалежну суверенну Україну в межах реформованої союзної федерації, лібералізацію КПРС; лідери радикально налаштованих делегатів (В. Чорновіл, Л. Лук'яненко, М. Горинь та ін.) наполягали на виході України зі складу СРСР, здобутті нею цілковитої незалежності, утвердженні у суспільстві політичного плюралізму; головою Руху було обрано I. Драча

1989, 28 вересня - пленум ЦК КПУ звільнив з посади першого секретаря ЦК КПУ В. Щербицького у зв'язку з його заявою про вихід на пенсію; таємним голосуванням на альтернативній основі першим секретарем ЦК КПУ обрано В. Івашка

1989, 28 жовтеня - Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про мови в УРСР»; цей закон було спрямовано на захист національної мови, на забезпечення її всебічного розвитку і функціонування в усіх сферах суспільного життя; закон забезпечував українській мові статус державної, аби сприяти всебічному розвитку духовних творчих сил українського народу, гарантувати його національно-державну самобутність; закон було спрямовано на виховання у громадян, незалежно від їхньої національності, поваги до української мови як державної в республіці; у Статті 3 підкреслювалося, що Українська РСР створює всі необхідні умови для розвитку і використання мов інших національностей у республіці

1990, 21 січня - між Києвом і Львовом створено живий ланцюг «Українська хвиля» з нагоди проголошення Дня соборності України (71-ї річниці проголошення 21 січня 1919 р. Акта возз'єднання УНР та ЗУНР)

1990, березень - перші демократичні вибори до Верховної Ради України; депутати Верховної Ради УРСР і місцевих Рад обиралися прямим таємним голосуванням на альтернативних засадах; Демократичний блок, створений напередодні виборів, на виборах до Верховної Ради УРСР здобув перемогу в 5 областях: Львівській, Івано-Франківській,

Тернопільській, Волинській, Київській; вибори до місцевих рад засвідчили перемогу демократичних сил у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській областях

1990.16 липня - Верховна Рада УРСР абсолютною більшістю голосів прийняла Декларацію про державний суверенітет України, яка стала передвісником незалежності України

1990,3 серпня - Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про економічну самостійність Української РСР»; Закон УРСР закріпив наступні положення: власність народу на національне багатство і національний дохід України, різноманітність і рівноправність форм власності та їхній державний захист, децентралізація власності і роздержавлення економіки, повна господарська самостійність і свобода підприємництва всіх юридичних і фізичних осіб у рамках законів України, введення національної грошової одиниці та ін.

1990, 30 вересня - 100-тисячна маніфестація у Києві із закликом до проведення «круглого столу» усіма політичними силами України

1990, 2-17 жовтня - голодування студентів на Площі Жовтневої революції (тепер Майдан Незалежності), які вимагали відставки голови Ради Міністрів УРСР, надання Декларації про державний суверенітет України конституційної сили, відмови уряду республіки від підписання Союзного договору, передачі місцевим органам влади майна КПРС і ВЛКСМ на території України, відбування юнаками України військової служби за межами республіки лише на добровільних засадах, оголошення нових виборів до Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі; узгоджувальна комісія Верховної Ради УРСР виробила взаємоприйнятний підхід до задоволення вимог студентів

1990.17 жовтня - Верховною Радою УРСР прийнято закон щодо політичних партій і громадських організацій, який сприяв розвитку багатопартійності

1990, 23 жовтня - під тиском студентів та інших демократичних сил Верховна Рада УРСР скасувала статтю в Конституції УРСР про керівну і спрямовуючу роль компартії у суспільстві

1990, жовтень - утворення Конституційної комісії

1990, 25-28 жовтня - II Всеукраїнські збори Народного руху України; зміна програмних положень: проголошення як мети досягнення незалежності України, розбудова демократичної правової держави; було ухвалено ряд резолюцій і звернень: «Про Союзний договір», «Про створення економічних кордонів України» та ін.

1991, 17 квітня - в ході Всесоюзного референдуму в УРСР 70,16% його учасників проголосували за збереження СРСР і 80,17% - за існування України у складі СРСР

1991,26 квітня - Верховна Рада УРСР прийняла Закон «Про свободу совісті та релігійних організацій»; релігійні організації набули статусу юридичної особи; врегульовано терміни реєстрації релігійних громад, їхні права і власність, права на поширення релігійної літератури

1991, червень - схвалення Верховною Радою концепції нової Конституції України

1991, 19-21 серпня - найближче оточення М. Горбачова здійснило спробу державного перевороту

1991, 24 серпня - позачерговою сесією Верховної Ради УРСР проголошено Акт про державну незалежність України; у цьому історичному документі проголошено незалежність України і створення самостійної держави - України; від цього часу на території України стали чинними тільки Конституція, закони, постанови уряду та інші законодавчі акти республіки; Акт про державну незалежність України закріпив єдність, цілісність і недоторканність території України; Україна ввійшла у світове співтовариство як рівноправна держава; позачергова сесія також ухвалила Постанови Верховної Ради УРСР «Про департизацію державних органів, установ та організацій», «Про військові формування в Україні»

1991,24 серпня - згідно з Постановою Верховної Ради України «Про військові формування в Україні» усі військові частини на території України підпорядковувалися парламенту; початок створення Збройних сил України

1991, 11 жовтня - Верховна Рада затвердила концепцію оборони та розбудови Збройних сил України; у цьому документі констатувалося прагнення України стати нейтральною, без'ядерною, позаблоковою державою

1991, 1 грудня - відбувся Всеукраїнський референдум; за підтвердження Акта про незалежність України проголосувало 90,32% громадян, що брали участь у референдумі; водночас із Всеукраїнським референдумом уперше в історії українського народу всенародно обирався на альтернативній основі Президент України; із шести кандидатів, які були виразниками різних політичних партій і рухів (В. Гриньов, Л. Кравчук, Л. Лук'яненко, Л. Табурянський, В. Чорновіл, I. Юхновський) переміг Л. Кравчук, набравши 61,59% голосів громадян, що брали участь у вибо рах Президента України

1991, грудень - визнання незалежності України країнами світу; 2 грудня - першими визнали незалежність України Канада і Польща; 4 грудня - Латвія і Литва; 5 грудня - Аргентина, Болгарія, Болівія, Росія, Хорватія; 6 грудня - Куба, Естонія; 8 грудня - Чехословаччина; 12 грудня - Грузія; 16 грудня - Туреччина; 25 грудня - СІПА, Іран, Мексика, Таджикистан

1991, 6 грудня - Верховна Рада України прийняла Закон «Про Збройні сили України», у якому Україна як незалежна держава і суб'єкт міжнародного права проголошувала створення власних Збройних сил

1991, 6 грудня - Україна підписала з Угорщиною Договір про основи добросусідських відносин і співпраці; це був перший договір, підписаний Україною із зарубіжною країною після референдуму 1 грудня 1991 р.

1991, 8 грудня - юридичне оформлення розпаду СРСР; у Біловезькій Пущі в Білорусі лідери України, Росії, Білорусі (Л. Кравчук, Б. Єльцин, С. Шушкевич) констатували розпад СРСР і підписали угоду про намір створити Співдружність Незалежних Держав (СНД); 21 грудня в Алма-Аті Декларацію про утворення СНД підписали керівники 11 пострадянських республік (крім Грузії та трьох прибалтійських країн); держави-засновники СНД визначили, що кожна з держав є незалежною у своїй внутрішній і зовнішній політиці

1991, 20 грудня - прийняття Верховною Радою України Спеціальної заяви; ВР України заперечила можливість перетворення СНД на державне утворення

1992,15 січня - Верховної Ради України затвердила Державний гімн України (затверджено музику М. Вербицького на вірш П. Чубинського «Ще не вмерла Україна...»)

1992, 28 січня - затвердження Верховною Радою України Державного прапора України; Державний прапор України являє собою прямокутне полотнище з двох горизонтальних смуг блакитного та жовтого кольорів

1992, 19 лютого - затвердження Верховною Радою малим Державним гербом України тризуба; тризуб як символ влади відомий ще з часів Київської Русі

1992, березень - Верховна Рада України прийняла ряд законів щодо приватизації майна державних підприємств, випуску приватизаційних паперів

1992, 6 травня - прийняття Конституції Криму; Конституція Криму фактично проголошувала вихід автономії зі складу України; Верховна Рада України визнала, що це суперечить Конституції України і 17 березня 1995 г., після затяжних конфліктів на півострові, скасувала її; згодом президент України підписав ряд указів, які визначали статус органів влади Автономної Республіки Крим (АРК); Конституція Криму від 4квітня 1996 р. знову проголосила Верховну Раду АРК законодавчим органом і визначила порядок виборів депутатів до неї; оскільки ці норми суперечили новій Конституції України 1996 р., виникла необхідність визначення статусу АРК; завдання це було розв'язано ухваленням і затвердженням чинної Конституції АРК від 23 грудня 1998 р.

1992, липень - винесення на всенародне обговорення офіційного проекту Конституції України

1992, 18 листопада - вихід України з рубльового простору; на перехідний період було введено в обіг тимчасову «валюту»- купоно-карбованці

1993, 2 липня - Верховна Рада України схвалила «Основні напрямки зовнішньої політики України»; цей документ визначив національні інтереси України і завдання її зовнішньої політики, засади, на яких реалізовувалася зовнішньополітична діяльність; у цьому документі вказувалося, що Україна здійснює відкриту зовнішню політику і прагне до співробітництва з партнерами, уникаючи залежності від окремих держав чи груп держав; Україна не висуває жодних територіальних претензій до своїх сусідів, як і не визнає територіальних претензій до себе

1993, жовтень - подання на розгляд Верховної Ради доопрацьованого проекту Конституції України

1993, жовтень - Верховна Рада України прийняла «Воєнну доктрину України»; документ. такої ваги Україна прийняла першою серед Країн СНД; доктрина ставила завдання розбудови Збройних сил у трьох площинах воєнно-політичній, воєнно-технічній і воєнно-економічній; у цьому документі проголошувалося, що Україна відмовляється від ядерної зброї

1994, 14 січня - підписання в Москві президентами України, Росії і США тристоронньої заяви та угоди щодо ліквідації ядерної зброї в Україні; з української території протягом семи років мали бути вивезені ядерні боєголовки, визначалися умови компенсації за вивезену зброю та розміри допомоги Україні; Росія та США фактично стали гарантами безпеки України

1994, 8 лютого - підписання Україною документів, пов'язаних з участю в програмі НАТО «Партнерство заради миру»

1994, березень - дострокові вибори до Верховної Ради України; уперше вони проводилися на багатопартійній основі; склад депутатського корпусу (вибори проводилися за мажоритарною системою): Комуністична партія України - 25%, Рух - 5,9%, Селянська партія - 5,3%, Соціалістична партія України 4,1%; незначна кількість депутатів представляла УРП, КУН, УХДП, УКРП, ПДВУ та інші партії; Головою Верховної Ради було обрано лідера соціалістів О. Мороза

1994, 14 червня - підписана Угода про партнерство і співробітництво між Європейським Союзом і Україною; документ набрав чинності з 1 березня 1998 р. після підписання його всіма державами-членами ЄС

1994, 26 червня, 10 липня - дострокові президентські вибори; кандидатами в Президенти України були: В. Бабич, Л. Кравчук, Л. Кучма, В. Лановий, О. Мороз, I. Плющ, П. Тапанчук; жоден із кандидатів у першому турі не набрав потрібної кількості голосів для перемоги; у другий тур вийшли Л. Кучма і Л. Кравчук; у другому турі Л. Кучма одержав 52,14% голосів виборців, а Л. Кравчук - 45,06%; Президентом України був обраний Л. Кучма

1994, листопад - утворення нової Конституційної комісії; її очолили Президент України Л. Кучма і Голова Верховної Ради України О. Мороз

1995, 8 червня - укладення Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом "України «Про основні засади організації та функціонування державної влади та місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття Конституції України»

1995, 9 листопада - Україна сталі членом Ради Європи, підписавши Європейську конвенцію з прав людини й Статут цієї організації; вступ України до Ради Європи сприяв зміцненню міжнародного авторитету країни, здійсненню демократичних перетворень, здобуттю Україною можливостей входження в більшість європейських структур і розвиток плідного співробітництва з ними

1996, 20 березня - винесення на розгляд Верховної Ради України проекту нової Конституції України; почалися дискусії, серед основних питань яких були: про розподіл повноваження між основними гілками влади, проблема приватної власності, державна символіка, статус російської мови, статус Автономної Республіки Крим

1996, 28 червня - прийняття V сесією Верховної Ради України Конституції України; найважливіші принципи Конституції України: суверенітет, незалежність, демократизм, соціальна держава, правова держава, поділ влади, пріоритет загальнолюдських цінностей

1996, 25 серпня - Указ Президента України Л. Кучми «Про грошову реформу в Україні»

1996, 2-16 вересня - введення в Україні національної грошової одиниці - гривні; проведення грошової реформи

1997, 31 травня - президентами України і Росії у Києві підписано Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією; Договір юридично закріпив територіальну цілісність двох держав і непорушність існуючих кордонів між ними

1997, травень - укладання базових угод по Чорноморському флоту, що набрали чинності в липні 1999 р.; у березні 2000 р. відбулося підписання деяких додаткових угод з питань діяльності Чорноморського флоту РФ на території України; Київ наполіг на спільному використанні військо-морської бази Севастополя при збереженні українського статусу міста

1997, 9 липня - на саміті НАТО у Мадриді була підписана Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО; її головними положеннями стали: визнання позитивної ролі Альянсу та його відкритості для нових держав-членів, визнання і підтримка суверенітету України і непорушності її кордонів, визначення сфер і механізмів консультацій між Україною і НАТО

1998, 29 березня - вибори до Верховної Ради України; відповідно до нового Закону «Про вибори народних депутатів України» вибори 1998 р. відбувалися за змішаною мажоритарно-пропорційною системою; участь у голосуванні взяли 70,78% виборців; найбільшу кількість голосів здобули: Комуністична партія України 24,65%, 84 депутатських мандата, Народний рух України - 9,4%, 32 депутатських мандата, блок Соціалістичної та Селянської партій - 8,56%, 29 депутатських мандатів; 4%-й бар'єр також подолали Партія зелених України, Всеукраїнське об'єднання «Громада», Прогресивна соціалістична партія України (ПСПУ), Соціал-демократична партія України (об'єднана) (СДПУ(о)); Головою Верховної Ради було обрано О. Ткаченка - представника блоку СПУ і СелПУ

1999, 31 жовтня, 14 листопада - президентські вибори (вибори відбувалися в два тури); кандидатами в Президенти України були: Л. Кучма, Є. Марчук, О. Мороз, В. Олійник, О. Ткаченко, П. Симоненко, Н. Вітренко, Ю. Костенко, Г. Удовенко; жоден із кандидатів у першому турі не набрав потрібної кількості голосів для перемоги; у другий тур вийшли Л. Кучма і лідер КПУ П. Симоненко; Л. Кучма одержав 56,2% голосів виборців, а П. Симоненко - 37,8%; Президентом України був обраний Л. Кучма

1999, 3 грудня - підписано Указ Президента України Л. Кучми «Про невідкладні заходи з прискорення реформування аграрного сектора економіки»; згідно з цим указом, громадяни України могли отримати землю у приватну власність; колективні сільськогосподарські підприємства підлягали ліквідації; усі члени цих господарств мали право вільно вийти з цих господарств із земельними і майновими паями, на основі яких вони могли створити приватні підприємства, фермерські господарства, сільськогосподарські кооперативи

1999, грудень - на ґельсінському саміті Європейського Союзу вперше в офіційних документах було визнано «європейські прагнення України»; Європейська Рада затвердила Загальну стратегію Євросоюзу щодо України

1999, грудень - Верховна Рада України дала згоду на призначення Пр ем'єр-міністром України В. Ющенка

2000, 22 лютого - Верховна Рада України скасувала положення про смертну кару в Україні й ратифікувала протокол №6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1983 р. стосовно цього питання

2000, 16 квітня - Всеукраїнський референдум з питань, що торкались змін до Конституції України та деяких інших важливих питань політичного життя країни: створення двопалатного парламенту; скорочення числа депутатів з 450 до 300 осіб; ліквідація права депутатської недоторканості; про право Президента України на розпуск Верховної Ради, якщо вона впродовж місяця не сформує постійно діючу більшість або не затвердить державного бюджету; про ухвалення Конституції України на Всеукраїнському референдумі; про виявлення недовіри Верховній Раді; більшість виборців підтримали винесені на референдум питання, але референдум не мав прямої дії і щоб закріпити його результати треба було внести і прийняти відповідні зміни до Конституції України; спроби депутатів Верховної Ради України затвердити зміни до Конституції закінчилися безрезультатно

2000, осінь - 2001, весна - масові акції протесту («Україна без Кучми»), спричинені вбивством журналіста Г. Гонгадзе; «касетний скандал»

2001, січень - на тлі подальшого протистояння різних політичних сил у парламенті і відсутності стійкої парламентської більшості відбулося досягнення компромісу між певними парламентськими фракціями і зміна керівництва Верховної Ради України (Головою Верховної Ради став І. Плющ); 13 січня 2001 р. у Верховній Раді було сформовано парламентську більшість, до якої увійшли 237 депутатів 11 фракцій; нове політичне об'єднання задекларувало підтримку курсу реформ, готовність відповідати за його здійснення; ці події одержали назву «оксамитова» революція»;

2001, 26 квітня - В. Ющенка звільнено з посади Прем'єр-міністра України

2001, 29 травня - призначення Прем'єр-міністром України А. Кінаха

2001, 23-27 червня - офіційний візит глави держави Ватикан і Римо-католицької церкви Святішого Отця Іоанна Павла II в Україну

2001, 5-14 грудня - Всеукраїнський перепис населення; за його результатами кількість населення України становила 48 млн 457 тис. осіб (чисельність міського населення - 32 млн 574 тис, сільського - 15 млн 88 тис); 53,7% населення України - жінки; в Україні нараховувалося п'ять міст-«мільйонерів» (Київ, Харків, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ)

2002, 31 березня - вибори до Верховної Ради України; вибори проводилися за змішаною виборчою системою, за якою 50% депутатів обиралася за партійними списками, а 50% - у мажоритарних виборчих округа; за підсумками голосування в загальнодержавному багатомандатному окрузі з 30 партій і виборчих блоків 4%-й бар'єр подолали: Блок «Наша Україна» на чолі з В. Ющенком - 23,55%, КПУ - 20,01%, Блок «За єдину Україну!» (В.Литвин)-11,79%, Блок Ю. Тимошенко (БЮТ)- 7,25%, СГУ - 6,87%, СДПО(о) - 6,27%; 28 травня 2002 р. Головою Верховної Ради був обраний В. Литвин

2002, 23 травня - Рада національної безпеки й оборони (РНБО) схвалила документ «Стратегія відносин України і НАТО», у якому підкреслюється, що «кінцевою метою України є приєднання до Альянсу як повноправного члена»

2002,16-24 вересня - антипрезидентські акції опозиційних сил «Повстань, Україно!»

2002, 22 листопада - парламентська більшість у Верховній Раді (сформована 27 вересня 2002 р.), до якої увійшли 9 пропрезидентських фракцій і груп, обрала Прем'єр-міністром України В. Януковича, а згодом сформувала коаліційний уряд і взяла відповідальність за його роботу

2004, жовтень - грудень - вибори Президента України; «помаранчева» революція: створення коаліції «Сила народу», що об'єднала всі опозиційні сили країни, масштабні мітинги в Києві та інших містах України в підтримку демократії, Свободи та кандидата в президенти В. Ющенка

2004, 27 листопада - Верховна Рада України на своєму позачерговому засіданні визнала результати голосування в другому турі президентських виборів такими, що не відповідають волевиявленню народу, проголосувала за недовіру ЦВК, а також доручила Комітету з держбудівництва і місцевого самоврядування внести на розгляд ВР проект змін до закону про вибори президента

2004, 3 грудня - Верховний Суд України після розгляду скарги опозиції щодо неправомірності постанови ЦВК про встановлення результатів другого туру президентських виборів 2004 р. визнав їх недійсними, скасував рішення ЦВК про обрання Президентом України В. Януковича і призначив пере голосування другого туру президентських виборів з тими самими кандидатами (В. Ющенко і В. Янукович) на 26 грудня 2004 р.

2004, 8 грудня - прийняття законопроекту про внесення змін і доповнень до Конституції України, які передбачають зміни і перерозподіл владних повноважень вищих органі влади; перехід від президентсько-парламентської форми правління до парламентсько-президентської

2004, 26 грудня - переголосування другого туру президентських виборів, у результаті якого Президентом України обрано В. Ющенка

2005, 4 лютого - Прем'єр-міністром України після затвердження у Верховній Раді призначено Ю. Тимошенко

2005, 8 вересня - Указ Президента України про припинення повноважень Прем'єр-міністра України Ю. Тимошенко, відставку Кабінету Міністрів України і призначення в. о. Прем'єр-міністра Ю. Єханурова

2005, 22 вересня - Верховна Рада України з другої спроби 289 голосами надала згоду про призначення Прем'єр-міністром Ю. Єханурова

2005, листопад - Європейська Комісія (вищий виконавчий орган Європейського Союзу) прийняла рішення про надання Україні статусу країни з ринковою економікою

2005, 30 грудня - Україна офіційно отримала від Європейського Союзу статус країни з ринковою економікою

2006,17 лютого - Сенат США прийняв рішення про надання Україні статусу країни з ринковою економікою

2006, 26 березня - вибори до Верховної Ради України; згідно зі змінами в законодавство вибори проводилися за партійною виборчою системою (депутати обираються за партійними списками); за підсумками голосування в загальнодержавному багагомандатному окрузі з 45 політичних партій та виборчих блоків 3%-й бар'єр подолали: Партія регіонів - 32,14%, БЮТ - 22,29%, Народний Союз «Наша Україна» - 13,95%, СПУ - 5,69%, КПУ - 3,66%

2006, 22 червня - підписання угоди про створення коаліції демократичних сил у Верховній Раді України V Скликання у складі фракції Блоку Юлії Тимошенко, фракції «Наша Україна», фракції Соціалістичної партії України (коаліція припинила існування 6ЛИПНЯ 2006 р.)

2006, 7 липня - підписання угоди пр0 створення антикризової коаліції у Верховній Раді України V скликані у складі фракції Партії регіонів, фракції Соціалістичної партії України та фракції Комуністичної партії України

2006 р. 3 серпня - у Секретаріаті Президента України після завершення другої заключної частини загальнонаціонального «круглого столу», у якому взяли участь Президент України В. Ющенко, Голова Верховної Ради України О. Мороз, Прем'єр-міністр Ю. Єхануров і лідери всіх парламентських фракцій, був підписаний універсал національної єдності; лідер фракції КПУ П. Симоненко висловив 0крему думку, зазначивши, що підтримує документ у тій частині, яка не суперечить політичним принципам його партії; лідер фракції БВ)т Ю. Тимошенко Універсал не підписала

2006, 4 серпня - за поданням кандидатури Президентом України Постановою Верховної Ради України Премф_міністром України призначено В. Януковича - лідера Партії регіонів

2007, 30 вересня - позачергові вибори д0 Верховної Ради України; найбільшу кількість голосів виборців одержала Партія регіонів (8 013 918 голосів - 34,37%- 175 депутатських мандатів); друге місце за Блоком Юлії Тимошенко (7 162 174- 30,71%- і56). третє - за «Нашою Україною - Народною Самообороною» (3 301 012 - 14,15% - 72); крім того, до парламенту пройшли Комуністична партія України (1257397 - 5,39% -27) та Блок Литвина (924568- 3,96% _ 20); Верховна Ради України VI скликання розпочала свою роботу 23 листопада 2007 р; за результатами позачергових виборів була створена демократична коаліція у складі Блоку Юлії Тимошенко і «Нашої України Народної Самооборони» (228 народних депутатів)

2007, 18 грудня - демократична коаліція сф0рмувала Уряд України (Кабінет Міністрів) на чолі з Прем'єр-міністром ю. Тимошенко

2008, 16 травня - Україна стала 152.м Членом Світової організації торгівлі (СОТ); згідно зі Статтею XII Марракеської угоди про заснування СОТ вступ у СОТ відбуватиметься на умовах, узгоджених між урядом держави-заявника і СОТ; на відміну від приєднання до інших міжнародних організацій, вступ у СОТ - це насамперед справа переговорів; Проведено 17 офіційних і чимало неформальних засідань Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ; на останньому засіданні, 25 січня 2008 р., члени Робочої групи ухвалили «вступний пакет» України: звіт Робочої групи, розклади зобов'язань 3 доступу до ринку товарів і послуг, проект рішення Генеральної Ради і протоколу про вступ.

5 лютого 2008 р. вступний пакет розглянула і затвердила Генеральна ради СОТ; Президент України та генеральний директор Світової організації торгівлі підписали Протокол про вступ України в СОТ.

10 квітня 2008 р. Верховна Рада України ухвалила закон № 250-VI «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі».

16 квітня 2008 р . Президент України підписав закон про ратифікацію Протоколу, і того ж дня Міністерство закордонних справ України направило СОТ повідомлення про це; з цього дня пішов відлік 30 днів - офіційного терміну від повідомлення про ратифікацію до членства в СОТ.

16 травня 2008 р. Україна стала 152-м членом СОТ.