Шевченко Тарас Григорович
Шевченко Тарас Григорович(1814-1861 pp.) - Великий Кобзар, геніальний поет, художник і мислитель, який сягнув вершин української та світової культури. Народився майбутній великий поет України у сім'ї покріпачених селян. Рано зазнав лиха і горя, про що свідчать його автобіографічні твори. Наймитував і навчався грамоті у сільського дяка. У 1832 р. Т. Шевченко був відданий на навчання до Петербурга до художника В. Ширяева. У квітні 1838 р. друзі Т. Шевченка викупили його з кріпацтва, і незабаром він вступив до Академіїмистецтв. У 1845 р. Т. Шевченко здобув звання художника і повернувся в Україну, жив і працював у Києві, брав активну участь у роботі Кирило-Мефодіївського братства. У 1847 р. його було заарештовано. За вірші, що закликали український народ до повстання проти царату, його віддали в солдати на 10 років і заслали до Оренбурга. У 1857 р. Т. Шевченко повернувся із заслання, а в 1861 р. він помер у Петербурзі. Титанічна сила національного феномену Т. Шевченка випромінюється далеко поза межі літератури й мистецтва. Йому належить виняткова роль у формуванні української національноїідеології. Надавши українській мові статусу літературної, Т. Шевченко тим самим заклав міцну основу модерної української літератури, а в ширшому значенні - і під українську національну ідентичність. Ще більшого значення набув політичний аспект його творчості. Пристрасна поезія не обмежувалась, як в інших українських романтиків, оплакуванням героїчного минулого, а пробуджувала національні почуття і давала бачення незалежного майбутнього. Основну вину за поневолення України Т. Шевченко перекладав на Росію та російських імператорів. Ще ніколи українські інтелектуали так не посилювали свої голоси протесту проти російського поневолення. Тим самим поезія Т. Шевченка різко відкидала конформістську модель «малоросійства», що ґрунтувалася на ідеї нероздільності Малої та Великої Русі та лояльності до імператора. Ненависть Т. Шевченка до соціальної несправедливості та вболівання за волю і гідність простої людини виводилася з його селянського походження, але своїм інтелектуальним зростанням він завдячував впливам українського дворянства. Кожна з верств українського суспільства знаходила в його поезії відбиття своїх інтересів. Шевченковий заклик до одночасного національного і соціального визволення та поєднання ідеї нації з найвищими гуманістичними ідеалами стали ідеологічним наріжним каменем українського національного руху.