Відчуження

Відчуження - поняття, що характеризує 1) процес і результат перетворення продуктів людської діяльності (як матеріальних, так і духовних), властивостей, якостей і прагнень людей на щось незалежне від них, таке, що панує над ними; 2) перетворення будь-яких явищ і відносин на дещо інше, ніж вони є самі по собі, спотворення у свідомості людей їхніх реальних життєвих відносин.

Вперше відчуження постає спеціальним предметом дослідження у представників французького (Т. Гоббс, Ж. Ж. Руссо та ін.) та німецького (Й. В. Гете, Ф. Шіллер) Просвітництва.Ідея відчуження виражає об'єктивний характер невідповідності й напруженого проблемного відношення між людиною і суспільством, індивідом і державою, цілями й засобами їх досягнення. Феномен відчуження може виникнути у відносинах будь-якого історичного й суспільного суб'єкта з його функціями, роллю, цілями, формами реальності й мислення. Проблема відчуження розроблялась активно у німецькій класичній філософії. У Й. Г. Фіхте покладання чистим «Я» предмета (не Я) постає як відчуження. Найповніше в німецькій класичній філософії ідею відчуження розвинув Гегель, для якого весь об'єктивний світ - це «відчужений дух». Завдання розвитку, відповідно до концепції Гегеля, полягає в тому, щоб зняти відчуження у процесі пізнання. Л. Фейербах вбачав причини виникнення релігії у відчуженні людської сутності. В центрі уваги К. Маркса була проблема всіх інших форм відчуження, зокрема ідеологічних і духовних.

У сучасних філософії й соціології відчуження характеризується як фатально неминуче явище, що випливає як із самої людської природи, так і з умов її історичного життя. Наслідком цього стану є трагізм історії, якому приділяє значну увагу екзистенціалізм.

Досягнення свободи, подолання відчужених форм життя, на думку екзистенціалістів, полягає в тому, що людина не повинна виступати як предмет, який формується під впливом природної та соціальної необхідності, потрібно, щоб вона постійно «вибирала» саму себе, формувала себе кожною дією і вчинком і тим самим брала на себе відповідальність за все, що відбувається не тільки в її житті, а й в історії людства загалом.


власть понятие