Виборча система
Виборча система - сукупність нормативів, що визначають організацію і порядок виборів до представницьких органів держави, виборчі права громадян. Відповідно до ознак класифікації виборчих технологій розрізняють три типи виборчих систем: мажоритарну, пропорційну та змішану.
Існує три види мажоритарної системи: одномандатна, багатомандатна і преференційна. За одномандатної мажоритарної системи територія, на якій мають відбутися вибори, поділяється на округи, від кожного з яких обирається один депутат, який одержав відносну більшість голосів. Ця система діє в більшості держав, що постали на території колишнього СРСР, під час парламентських виборів у США, Великій Британії, Канаді, Новій Зеландії, ПАР, Австралії, Франції. За багатомандатною мажоритарною системою кожний виборець має стільки голосів, скільки депутатів потрібно обрати від округу. Так обирають депутатів місцевих органів у Великій Британії, Новій Зеландії. Відповідно до преференційної мажоритарної системи виборець розставляє у бюлетені кандидатів за власною оцінкою. Якщо ніхто з кандидатів не набрав абсолютної більшості голосів, зі списку вилучається останній за кількістю зібраних «перших» місць. Так повторюється, допоки потрібна кількість кандидатів набере абсолютну більшість голосів. Застосовується дуже рідко.
Пропорційна система передбачає розподіл депутатських мандатів пропорційно кількості голосів, здобутих кожною партією у багатомандатних виборчих округах. При цьому кількість мандатів від певного виборчого округу також визначається пропорційно до кількості населення країни. Виборець голосує передусім за певну політичну партію, репрезентовану списком кандидатів. У деяких виборчих системах пропорційного типу імена обраних депутатів визначає сама партія. У багатьох країнах виборець може зазначити в списку кандидатів партії, яким віддає перевагу. Такі виборчі системи поширені у країнах з давніми парламентськими традиціями (Італії, Данії, Люксембурзі).
Змішанасистема грунтується на поєднанні елементів пропорційної та мажоритарної виборчої системи, коли половина депутатів обирається прямим голосуванням за кожного, а друга - за списками, що їх подали партії. При чому використовується кваліфікаційний бар'єр для блокування партій, які одержали менше п'яти відсотків голосів виборців. Класичним прикладом цієї системи є виборча система Німеччини.
Виборче право- 1. Сукупність правових норм, що регулюють порядок виборів до представницьких органів держави. 2. Право громадян обирати (активне виборче право) і бути обраними (пасивне виборче право) до представницьких органів. У демократичних країнах принципи виборче право закріплено в конституціях, якими визнано, що вибори до органів державної влади та місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Принцип загальності виборів означає, що всі громадяни, які на день виборів досягай певного віку, мають право голосу. Цього права позбавляються лише ті, кого в судовому порядку визнано недієздатними. У більшості держав, зокрема і в Україні, віковий ценз становить 18 років. Ценз осілості передбачає надання громадянам права голосу лише за умови їх постійного проживання у країні або на її території протягом певного строку.
Пряме виборче право означає, що громадяни, які беруть участь у виборах, віддають свої голоси безпосередньо «за» чи «проти» кандидата на виборчу посаду. Проводяться і непрямі (багатоступеневі) вибори, їх призначають, наприклад, для обрання президента США. Непрямими двоступеневими виборами у деяких країнах обираються верхні палати парламентів. У Китаї - Всекитайські збори народних представників (парламент) обираються триступеневими виборами. Принцип таємності голосування передбачає недопущення будьякого нагляду і контролю за волевиявленням виборців. У первісних демократіях вибори проводилися відкрито (піднесенням руки, вигуком тощо). Форми таємного голосування у давнину: опускання в амфору камінців різного кольору (світлий «за», темний «проти»), написання на черепках імені кандидата, за якого подається голос тощо. У сучасному світі таємне голосування здійснюється опусканням в урну бюлетенів. Останнім часом набуває поширення голосування за допомогою спеціальних комп'ютерних систем. Рівність виборчого права означає, що кожний із виборців має однакову кількість голосів (один виборець - один голос).