Соціальні версти

Соціальні версти - різновид одиниць поділу суспільства, що виокремлюються на основі однієї чи кількох природних або суспільних відмінностей (етнічних, демографічних, економічних, соціальних, політичних, правових, психологічних, релігійних тощо). В період конституювання теоріїсоціальних верств (страт) соціальне розшарування пояснювалося відмінностями в біологічних ознаках, психології, свідомості, ідеях, мотивах, стимулах, цілях, духовній культурі, освіті та способі життя (О. Конт, Г. Спенсер, Л. Уорд та ін.).

Етапними є розробки М. Вебера, який, високо оцінюючи Марксів погляд на соціальні структури, водночас наголошував, що класовий підхід недостатньо враховує її складність і виокремлював, крім класів, статуси й статусні групи, відмінні за престижем, та партії, пов'язані з розподілом влади. У вельми поширеній функціоналістській концепції (Е. Дюркгейм, Т. Парсонс, Е. Шілз) існування ієрархії соціальних верств пояснюється поділом праці, соціальною та функціональною диференціацією, а також групуванням, яке базується на панівній для суспільства системі цінностей і культурних стандартах і спрямоване на ранжування розмаїття видів діяльності, що потребують різних здібностей і зусиль, порізному винагороджуваних. Більшість сучасних фахівців погоджуються з думкою, що формування й існування системи соціальних верств - багатовимірний процес, зумовлений дією сукупності чинників - зайнятості, прибутку, професії, кваліфікації, району проживання, типу одягу, житла тощо. Одним із своєрідних узагальнень цього процесу є його відома геометрична модель, за якою соціальний простір постає як такий, що складається з осей, утворених різноманітними вимірюваними ознаками (професія, прибуток, житло, освіта тощо), вздовж яких пересувається індивід чи група.

Подальше дослідження системи соціальних верств у сучасних суспільствах і перспектив її зміни за тих чи тих конкретних умов потребує розробки не тільки чіткіших критеріїв виміру соціальної належності індивіда до певного класу, соціальних верств чи групи, піднесення точності відповідної техніки і методики, а й забезпечення надійної теоретикометодологічної основи. Адже за умов поступового переходу до постіндустріального суспільства, коли відбувається розмивання чинників і ознак поділу на класи, а в перспективі - і самих класів, відповідно зростають своєрідність і значущість системи соціальних верств, її подальшого вивчення і виваженого регулювання.