Теорія

Теорія (від грец. theoria — спостереження, дослідження) — найвища форма наукового мислення, спрямована на пояснення фактів, їх сутнісних зв'язків. Логічно теорія вибудовується, як доказова система істинного знання, в основу якої покладено певну ідею, що втілюється в сукупності базових категорій і понять, кореляції між якими розкривають закономірний характер виявів досліджуваного об'єкта пізнання.

В історичному пізнанні його концептуальні конструкції сягають рівня теорії тоді, коли їх можна підтвердити щонайбільшою кількістю фактів і коли зведена до мінімуму кількість фактів, що можуть їх спростувати. Теорія має вибудувати знання в чіткий, однозначний порядок, структура якого відповідає ієрархії пояснюваних теорією істотних сторін об'єкта історичної науки.

Теорія є відносно завершеною щодо фактів побудовою і спрямована на відкриття в межах її пояснювальних можливостей нових фактів. Поява нових фактів зумовлює потребу уточнити теорію, межі її дії, що досягається в розв'язанні проблеми пізнавальної. Це, в свою чергу, спонукає до перегляду, трансформування наявної теорії чи навіть конструювання нової, задля чого вибудовується нова гіпотеза історична, яка потребуватиме через емпіричні випробування досягнення повноти й доказовості теорії.

Особливістю теорії в історичній науці є також її спрямованість на необоротно індивідуалізовані об'єкти і специфікованість ними, що відображається в насиченому масиві інтерпретативних тверджень у структурі теорії, які є істотними для розуміння певного, одиничного історичного явища як унікального цілісного утворення.