Постіндустріальне суспільство

Постіндустріальне суспільство — поняття, яке виникло внаслідок розвитку теорії стадій економічного зростання т. зв. індустріального суспільства такими відомими американськими соціологами, економістами і політологами, як Д. Белл, 3. Бжезінський, Дж. Гелбрейт, Г. Кан, А. Тоффлер та ін. Розглядаючи поступальний розвиток людства як соціальний прогрес, в основу якого покладено технічний прогрес, вони зауважують, що залежно від рівня техніки в суспільстві послідовно домінують різні сфери економічної діяльності: спочатку аграрна, потім індустріальна, а нині — сфера послуг, де провідну роль відіграють наука й освіта. На кожній із цих стадій панівне становище посідають відповідні соціальні верстви: феодали і священики — в аграрному суспільстві, підприємці й бюрократи — в індустріальному, вчені та фахівці (технократи) — на нинішній стадії економічного розвитку.

Перехід від однієї стадії до іншої зумовлюють не соціальні революції, а технологічні перевороти. І саме нова хвиля науковотехнічної революції, що охопила людство впродовж останніх десятиліть, зумовила перехід від індустріального суспільства до більш розвиненого, яке різні автори називають порізному: постіндустріальне (Д. Белл та ін.), технотронне (3. Бжезінський), надіндустріальне (А. Тоффлер), технократичне (Дж. Гелбрейт) тощо.

марксизм идеология