Політика

Політика (від грец. politike - державнадіяльність, мистецтво управління державою) - сфера відносин суспільних класів, націй, верств, страт та інших історичних спільнот, яка визначається їхніми інтересами й цілями, спрямованими на засвоєння, утримання й використання державної влади; одна з форм суспільної свідомості; діяльність органів державної влади, державного управління, партій, громадських об'єднань, організацій, рухів.

Політика- соціально-історичне явище, що виокремлюється разом із сімейною, майновою, територіальною, етнічною, господарською, професійною, класовою, віковою, духовною, світоглядною диференціацією суспільства; тісно пов'язане з державою та правом. В політиці сконцентровані засадні й домінантні потребита інтереси історичних спільнот, їх політичних організацій, партій, відображаються державний і суспільний лад, соціально-економічна структура, духовне життя країни. Економічні, класові, національні, духовні та інші інтереси, спонукаючи до діяльності суб'єктів політики, виражаються в політичних ідеях, концепціях, політичній ідеології,утворюють розгалужену систему політичних відносин суспільства. Політика як історичне явище разом з ускладненням соціальної організації справляє позитивний чи негативний вплив на різні сфери життя суспільства, змінює свою роль, значення і структуру, яка складається з політичної діяльності, політичної свідомості, політичної культури,політичної організації суб'єктів політики, суспільствав цілому.

Будь-яка проблема набуває політичного характеру, якщо її розв'язання зачіпає життєві інтереси класу, нації,партії, влади, держави.Зміст, цілі, засоби політики визначаються конкретно-історичними умовами, суспільними і особистішими чинниками й залежать від потреб, інтересів і цінностей, співробітництва, компромісів чи боротьби тих соціальних сил, які її проводять. Існуючи в межах не завжди суперечливого співвідношення таких двох сфер суспільних відносин і форм суспільної свідомості, як мораль і політика, проблема взаємозв'язку, взаємовідповідності мети й засобів виходить за межі суто політичні, адже розв'язання її пов'язане з певними моральними уявленнями, цінностями, нормами, традиціями.

Політичні цілі можуть реалізовуватисямирними або насильницькими засобами, крайнім виявом насильницьких є війна,яка в епоху ядерної зброї несе в собі глобальну загрозу існуванню людства. З одного боку, ігнорування динамічності політичного життя, пасивне очікування призводять до посилення стихійності суспільних процесів, з іншого - абсолютизація впливу політики здебільшого виявляється у формах суб'єктивізму, волюнтаризму, авантюризму, свавілля і призводить до політичних криз. Розрізняють внутрішню політику взаємовідносини націй, класів, соціальних груп, прошарків, партій усередині держави і зовнішню політику- відносини між державами, народами, націями, які, маючи власну функціональну специфіку, забезпечують збереження і зміцнення або зміну системи суспільних відносин, яка існує в державі.

Залежно від об'єкта спрямованості діяльності держави чи політичної організації виокремлюють економічну, технічну, господарську, соціальну, національну, демографічну, культурну політикутощо.