Абсолютизм
Абсолютизм (від лат. absolutus - безумовний, необмежений) - форма правління державою, за якої верховна влада цілковито належить одній особі (царю, імператору, королю). Процес становлення абсолютизму - тривалий і складний. Передумовами виникнення абсолютизму були: розклад середньовічних феодальних станів, послаблення їхньої політичної ролі, міжстанова, внутрішньостанова і класова боротьба. У Росії перехідним етапом до абсолютизму була становопредставницька монархія(серед. XVI - друга пол. XVII ст.). У першій чверті XVIII ст. тут було створено централізовану державну систему - абсолютизм, яка проіснувала до другої пол. XIX ст.
В історіїабсолютизму можна виокремити три основних періоди: перша чверть XVIII ст. - формування та утвердження абсолютизму; друга пол. XVIII - поч. XIX ст. - «освічений абсолютизм»; 1815-1861 pp. - завершення розвитку абсолютизму і перетворення його на гальмо суспільного прогресу. Головні принципи ідеології абсолютизму в Західній Європі знайшли своє теоретичне оформлення в політичній концепції Т. Гоббса. В Росії ідеологія абсолютизму найповніше відобразилася у творах Ф. Прокоповича («Правда о воли монаршей», «Духовный регламент»). Основні риси абсолютизму: уявлення про монархічну державу як найвищий етап політичної організації суспільства, за якої лише й можливий повний добробут усіх підданих, незалежно від їхнього суспільного становища; ототожнення держави з верховною владою, монархом, воля якого не може бути ніким і нічим обмежена; віра у всемогутність монарха та його законодавчу діяльність. Утвердження цих принципів, як панівної системи поглядів, нетерпимість до вільнодумців, введення одноманітності в системі державних органів призвели до того, що держава намагалася регламентувати побут, звичаї, все суспільне життя й культуру.
Характерною рисою абсолютизму є політиканаціонального гноблення народів, що входять до багатонаціональних абсолютистських держав. Негативні риси абсолютизму особливо яскраво виявилися в період кризи феодалізму. В Англії, Франції абсолютизм знищено під час буржуазних революцій; у Німеччині та Австрії відбувалася поступова еволюція феодально-абсолютистської монархії до монархії буржуазно-поміщицької. В Росії абсолютизм ліквідовано лише в 1917 р. в ході Лютневої революції.