Інтереси людські

Інтереси людські — властиве людині відношення, що виражає позитивну або негативну спрямованість її активності, діяльності, історичної творчості на пошук, вибір, використання чи створення шляхів, засобів, способів, норм, соціальних інститутів, здатних задовольнити людські потреби.

Людські інтереси разом з потребами та цінностями, спонукаючи соціального суб'єкта (особистість, групу, історичну спільноту, клас, націю, суспільство), постають як рушійна сила історичного процесу. На думку Гегеля, аналіз історії переконує нас у тому, що дії людей випливають із їхніх потреб, пристрастей, інтересів і тільки вони відіграють головну роль.

Інтереси історичної спільноти, суспільства в цілому, складаючись з інтересів їхніх членів, є не просто сумою чи сукупністю будьяких інтересів, вони відображають загальні риси соціальноісторичного становища окремих індивідів і спрямовані на збереження або зміну цього становища в суспільній ієрархії. Реалізація інтересу неможлива без його усвідомлення, яке відбувається в процесі постійного порівняння, зіставлення життєвого становища певних індивідів, соціальних груп, історичних спільнот.

Місце й роль людських інтересів у процесі детермінації людської життєдіяльності зумовлені, з одного боку, тим, що задоволення потреб відбувається не лише безпосередньо, воно переважно опосередковане конкретно-історичними суспільними відносинами; з іншого боку, певна потреба може бути задоволена різними предметами (чи навпаки, один і той самий предмет може бути об'єктом кількох потреб) і, відповідно, розмаїттям способів, засобів, шляхів, які, відображуючись з різною мірою адекватності у свідомості людини, набувають різноманітних історичних, національних, соціальних, економічних, політичних, духовних та інших форм інтересів. Інтереси як вибіркове відношення до можливих способів та норм задоволення потреб залежать не лише від світоглядних переконань, ціннісних орієнтацій, а й від соціального становища, рівня та умов культурно-історичного розвитку соціального суб'єкта. У найконцентрованішому вигляді переплетіння й зіткнення інтересів відбувається в царині політики, адже в політичних інтересах втілюється узагальнення ставлення носіїв інтересів до політичної влади, організаційно-управлінського, господарського, духовного життя суспільства.

У світовій історії суперечливий взаємозв'язок людських інтересів покладено в основу будь-яких форм змагання, суперництва, співробітництва, кооперування, конкуренції. В екстремальних соціальних ситуаціях конфлікт інтересів може перерости в боротьбу, військове протистояння соціальних груп, історичних спільнот, класів, націй, держав. Історичний досвід показує, що утвердження людських інтересів здійснюється переважно у вигляді певних ідеологічних, моральноетичних концепцій, теорій, програм, у яких виразно виявлено прагнення надати інтересам соціального суб'єкта першочергового або й усезагального значення, за допомогою певної ідеології.

Це водночас не є запереченням існування загальних людських інтересів у процесі історичного співжиття. Так, для сучасної цивілізації пріоритетного значення набуває необхідність подолання такого стану, коли світ людини виявляється не лише в позитивних соціальних змінах, а має й зворотний, тіньовий бік, що може спричинити екологічну й демографічну кризу, загрозу нових воєн, роз'єднаність між людиною і природою, поміж людьми тощо.

Досліджуючи та реалізуючи людські інтереси, треба уникати абсолютизації окремих їх аспектів, що є характерним, напр. для марксизму (економічний, класовий), чи теорії інтересу — Р. Перрі, Дж. Паркер, Ф. Теннант та ін. (психологічний), а також враховувати обставину, помічену багатьма мислителями: що глибше ті чи ті теорії зачіпають людські інтереси, то більшою є вірогідність їх спростування будьяким способом. Класифікація людських інтересів здійснюється за такими критеріями: загальності (індивідуальні, групові, суспільні); спрямованості (економічні, соціальні, політичні, духовні); характером носія інтересів (особистості, колективу, класові, національні, духовні); мірою усвідомлення (стихійні, теоретично обгрунтовані, програмні); можливістю здійснення (реальні, ілюзорні, перспективні); ставлення до традицій і тенденцій суспільноісторичного поступу (консервативні, прогресивні, реакційні) і т. ін. Результати вивчення людських інтересів історичною наукою, іншими галузями гуманітарного знання впливають на політику держави, яка залежить від оптимальної узгодженості індивідуальних, групових, суспільних інтересів за конкретних історичних умов.