Рушійні сили історії

Рушійні силиісторії— чинники, здатні істотно вплинути на перебіг історичних подій.

Починаючи з Арістотеля, уявлення про силу поширюється за межі пояснення фізичних явищ, виникають поняття життєвої сили, душевної сили, сили духу, сили історії, які в сукупності утворюють динамічну картину світу. Розуміння рушійних сил історії змінюється залежно від тієї чи тієї світоглядної філософськоісторичної системи.

Так, у теологічній філософії історіїрушійні сили історії вважаються провидіння, рішення, замисел Божий; у метафізичній — трансцендентальна закономірність чи доля, в ідеалістичній — ідеї, духовне життя людини; в натуралістичній — природа людини, її прагнення, пристрасті, а також її середовище; в матеріалістичноекономічній — виробничі, господарські, економічні відносини тощо.

Яскраву картину рушійних сил історії зобразив у своїх соціальнополітичних працях Гегель, показавши хитросплетіння потреб, інтересів, цінностей, цілей людей у загальноісторичному процесі. У соціальній філософії марксизму як рушійні сили історії (поряд із абсолютизацією ролі класів і класової боротьби) розглядаються суспільні суперечності, виробничі відносини, соціальні революції, потреби, інтереси, наука, ідеальні прагнення.