Індустріальне суспільство

Індустріальне суспільство - стадія історичного розвитку людства, якій властиве домінування промислового виробництва над аграрним, кількісне переважання міського населення над сільським; високий рівень промислового виробництва характеризується його механізацією та автоматизацією, використанням досягнень науковотехнічного прогресу, що зумовлює великі якісні зміни і в інших сферах суспільного життя - соціально-побутовій, політичній, культурно-духовній. Поняття індустріального суспільствабуло сформульоване авторами теорії стадій економічного зростання - французьким соціологом Р. Ароном та американським економістом і політологом У. Ростоу. Відповідно до цієї загальносоціологічної теорії розвиток суспільства здійснюється як перехід від відсталого, традиційного аграрного суспільства, де панують натуральне господарство і станова ієрархія, - через кілька перехідних стадій - до індустріального суспільства з його ринковим господарством, масовим товарним виробництвом і демократичним політичним ладом. Цей перехід здійснюється на основі послідовних технічних нововведень у виробництві у поєднанні з певними психологічними мотивами діяльності (духом підприємництва та конкуренції, протестантською етикою, націоналізмом, особистими амбіціями політичних діячів тощо).

Головним критерієм прогресивності суспільного ладу автори цієї теорії поступального розвитку людства (яку вони самі розглядали як альтернативу марксистськоленінському вченню про соціальноекономічні формації) вважали рівень виробництва товарів масового споживання. У. Ростоу та його послідовники характеризували високорозвинене індустріальне суспільство ще одним поняттям - суспільство масового споживання. Теорія стадій економічного зростання та індустріального суспільства справила великий вплив на економічні, історичні, соціологічні та політологічні дослідження. Так, процес переходу від аграрного суспільства до індустріального почали розглядати як універсальний для всього людства шлях і характеризувати поняттям «модернізація». Вважалося, що Радянський Союз та інші країни комуністичного табору також були втягнуті у процес модернізації, але в них він набув своєрідної, хворобливої форми. У своїй основоположній праці «Стадії економічного зростання. Некомуністичний маніфест» (1960 р.) У. Ростоу висловив припущення, яке з часом цілковито справдилося, що з настанням високого рівня масового споживання «комунізм імовірно зав'яне», а через кілька десятиліть еволюціонує в бік ринкової економіки. У 70х pp. XX ст. теорія і поняття індустріального суспільства набули розвитку в концепції постіндустріального суспільства (див. Постіндустріальне суспільство, Інформаційне суспільство).