123

Занепад кримського ханства і завоювання його росією

Піднесення і розвиток у Східній Європі такої сильної держави, як Російська імперія рано чи пізно повинно було привести до захоплення нею земель більш слабких сусідів.

Першими з них були землі Польщі, Литви, України. Далі настала черга і Кримського ханства та Туреччини.

У 1764 р. на місці теперішньої Одеси, поряд з залишками Хаджибея, турки побудували фортецю Єні-Дунья.

У 1768 р. почалась чергова російсько-турецька війна, у ході якої в січні 1769 р. відбувся останній великий напад кримчаків і ногайців на Запорізькі землі і Новоросійську губернію. У тому ж році російська армія ввійшла в Буджак і в жовтні зайняла Бендери, а в липні

1770 р. — турецьку фортецю Ізмаїл. В слідуючому,

1771 p., були зайняті основні центри Криму. У цих умовах частина єдисанських і буджацьких ногаїв відійшли в Добруджу, а решта буджаків, ногаїв, єди-санів, більшість єдичкулів і ємболуків, які залишились, прийняли російське громадянство і були переселені за Дон.

У 1774—Д783 pp. колонізація півдня України відбувалась в умовах напруженої боротьби за Крим. Останній, у відповідності з умовами Кючук-Кайнарджійського мирного договору 1774 р. між Росією і Туреччиною, вважався незалежним, а насправді ж перебував то під російським, то під турецьким впливом. Це далося взнаки як на темпах колонізації, розвитку сільського господарства та промислів краю, так і на торгівлі в Північному Причорномор'ї, яка через це була дуже обмеженою.

Уряд Росії, під приводом захисту від релігійних гонінь, ініціював депортацію християнського населення Криму. У 1779 р. в район Мелітополя було переселено греків, а роком раніше виїхали алани. ЗО березня 1783 р. Новоросійське генерал-губернаторство було перетворено в Катеринославське намісництво, а 8 квітня до Росії була приєднана територія Кримського ханства, яка отримала назву «Таврійська область». У тому ж році було засновано м. Севастополь. Г. Потьомкін став генерал-губернатором Єкатеринославським і Таврійським і отримав титул князя Таврійського. До 1789 р. тимчасовим центром намісництва був Кременчук.

Перед самим розгромом Кримського ханства і приєднанням півострова до Росії в 1783 р. там нараховувалось біля 1400 населених пунктів. Загальна кількість населення ханства на початку 80-х років складала близько 130 тисяч осіб, з них 15 тис. — мешканців міст. Приєднання до Російської імперії земель кримських татар фактично означало ліквідацію цілої держави. А для Росії безпосередні наслідки цієї воєнної і політичної акції були дуже сприятливими. Після створення Катеринославського намісництва ці мало заселені південні степи перестали бути окраїною імперії. Таким чином остаточно зникла загроза спустошливих ординських нападів. Відкрилися широкі можливості для інтенсивного заселення краю.

тоталитарный политический режим