Діяльність національних партій в період буржуазнодемократичної революції 1905–1907 рр. в Росії

Активна політичнадіяльністьнаціональних партій починається з участі в організації та керівництві масовими селянськими виступами на Харківщині та Полтавщині в 1902–1903 рр. Діячі РУП поширювали серед селян агітаційну та пропагандистську літературу, листівки, інші друковані матеріали. Окремою сферою політичної боротьби стала видавнича діяльність; протягом 1902–1905 рр. видавалися газети "Гасло", "Селянин", "Праця", "Новина".

Активізація політичного руху пов'язана з революцією 1905– –1907 рр. в Росії. Перш за все українці започаткували широку легальну видавничу діяльність. Серед перших національних газет була "Громадська Думка", яка згодом через переслідування почала виходити під назвою "Рада". Це був друкований орган УДРП, який виходив на кошти Є. Чикаленка. Подруге, РУПУСДРП, "Спілка", УДРП брали активну участь у пропаганді, агітації, масових виступах і збройній боротьбі проти самодержавства. Українці намагались співробітничати з іншими російськими партіями. Важливим напрямком політичної боротьби стала діяльність Української парламентської громади в першій і другій Державних думах. У першій Думі українська фракція налічувала 45 депутатів різних партійних напрямків. Головою її був І. Шраг – адвокат, член УДРП. Громада мала свій пресовий орган – "Український Вісник". На сторінках журналу виступали М. Грушевський, О. Лотоцький, І. Франко, О. Русів. Платформа фракції складалась з принципів автономії України, місцевого самоврядування, впровадження української мови в Україні (як це не парадоксально).

У другій Думі Українська громада налічувала 47 членів і теж видавала часопис "Рідна Справа – Вісті з Думи". Політична платформа українства залишалась незмінною.

Встановлення політичного режиму П. Столипіна перешкодило подальшому розвитку політичної діяльності українців. Разом з тим, напередодні Першої світової війни активізується національна політична думка. В. Винниченко, Д. Антонович, Л. Юркевич видають суспільно-політичний часопис "Дзвін". На його сторінках Л. Юркевич обґрунтовано критикує ленінськобільшовицьку непослідовність у національному питанні. С. Петлюра у Петербурзі видає російськомовний часопис "Украинская жизнь". Але війна перервала цей процес.

Таким чином, на початку ХХ ст. українці вийшли за вузькі межі культурництва і активно включились у політичну діяльність. Ця діяльність свідчила, що українці, хоч і повільно, але звільняються від своєї політичної провінційності й хуторянства, сприймаючи посвоєму загальноприйняті європейські тенденції політичного розвитку.