Капніст Василь Васильович - біографія, політична діяльність, історичний портрет. Поїздка до Берліна.

kapnist-vasil

Василь Васильович Капніст (1758-1823 рр) – відомий поет, академік РАН, громадсько-політичний діяч. Був учасником автономістсько-самостійницького руху кінця XVIII - початку XIX ст. Родом з Полтавщини. Перебував на військовій службі, деякий час працював директором училища в Полтавській губернії. Проводив активну громадську діяльність, був противником введення кріпацтва на Лівобережній Україні. Найвідоміші твори: «Ода на рабство», «Ябеда».

Історичний портрет Василя Капніста

Василь належав до козацького роду. Батько був засновником козацького, а згодом і російського графського роду. Мати мала шляхетське польське коріння. Отримав освіту в Санк-Петербурзі. За час навчання вільно опанував декілька мов, любив читати твори М.Ломоносова, Сумаркова, Г.Сковороди.

З 16 років Капніст вступив на службу до Ізмайловського полку. На військовій службі він себе зарекомендував та був обізнаний з козацькою справою. Тому, коли Катерина ІІ вирішила замінити українське козацтво карабінерами, направив їй проект Положення щодо зарахування козаків на військову службу. Така ідея сподобалась імператриці, але вона перенесла її реалізацію на Південну Україну замість Лівобережної.

Закінчив кар’єру військового на початку 1780-х і повернувся додому на рідну Полтавщину. Спочатку декілька років пропрацював генеральним суддею та паралельно обіймав посаду директора місцевого училища. У 1782 Капніста призначають маршалком дворянства Миргородського повіту. Через три роки його обирають маршалком дворянства Миргородського повіту, з 1787 призначають головним наглядачем за випуском шовку.

Політична діяльність

В цьому ж, 1787, році очолює гурток автономістів, що виступав за відродження козацтва та проти царя. Починає активно налагоджувати зв’язки з радикально налаштованим дворянами Польщі проти Російської імперії.

Політична діяльність Капніста гостро перекликається з його творчістю. Коли влада почала тотально винищувати українську автономію, то В.Капніст написав один зі своїх найвідоміших творів «Ода на рабство». У 1978 році пише сатиричну п’єсу «Ябеда», що висміює бюрократію та російські порядки на українських землях.

В останні роки В.Капніст знайшов своє покликання в театрі – разом Котляревським ставив п’єси Полтавського вільного театру.

З 1809 по 1813 займається перекладами творів та адаптацією на сучасну мову «Слова о полку Ігоревім». Також не стояв осторонь від знищення пам’яток Криму.

Мета поїздки Василя Капніста до Берліна

В. Капніст хотів незалежності для України та робив все можливе, щоб його батьківщина була незалежною від імперського гніту. Тому він разом зі своїм братом у 1791 році напівтаємно прибуває до Берліна та добивається аудієнції у графа Герцберга, королівського канцлера.

На зустрічі він просить допомоги у боротьбі проти імперської тиранії та жорстокості Потьомкіна. Він дуже ризикував, бо у разі, якщо б Герцберг повідомив російський уряд, Капніста би стратили. Канцлер вислухав, проте нічого конкретного не пообіцяв. Ця історія стала відома тільки у 1888 році з паперів прусських архівів.

Поет, не дивлячись на свій немолодий вік, не був осторонь подій 1812 року, коли відбувалося вторгнення Наполеона.

Помер в селі Кибинці, похований у Великій Обухівці.

система международных отношений