Підляшшя

Підляшшя- історико-етнографічна область, що займає територію між Холмщиною на півдні й р. Нарвою на півночі, Мазовією (Польща) на заході та Волинню і Поліссям на сході. Назва Підляшшя походить від слова «лях» (земля, що розміщена біля ляхів). Підляшшя разом з іншими українськими етнічними землями - Холмщиною, Посянням і Лемківщиною входить сьогодні до складу Польщі.

У IX-X ст. територія Підляшшя була заселена в основному східнослов'янськими племенами - древлянами, бужанами і дреговичами. 3 X ст. Підляшшя входило до складу Київської Русі і становило західну частину Берестейської землі (з XII ст. - Дорогичинської землі). Після приєднання в 1238 р. княземДанилом Галицьким Дорогичинської землі, Підляшшя перебувало у складі Галицько-Волинського князівства.

У період занепаду Галицько-Волинської держави литовські князі Гедимін і Кейстут, зайнявши Берестейську і Дорогичинську землі, приєднали Підляшшя до Великого князівства Литовського. У 1520 р. на території Підляшшя було створено окреме воєводство (центр - Дорогичин). За Люблінською унією 1596 р. Підляшшя відійшло до Польщі. Внаслідок трьох поділів Польщі (1772, 1793, 1795 рр.) Південне Підляшшя було включене До Австрії (по р. Бугу), а Північне Підляшшя (Більщина) - до Пруссії.

Під час наполеонівських війн північна частина Підляшшя відійшла до Росії (з.1842 р. - у складі Гродненської губернії.), а південна - з 1809 р. до Маршавського герцогства, аз 1815 р. - до Королівства Польського. Протягом всього ХIХ - початку XX ст. українське населення Підляшшя зазнавали посиленого адміністративного тиску на церкву і шкільництво з метою прискорення процесів полонізації та русифікації. На початку XX ст. землі Підляшшя належали до Гродненської, Сідлецької і Холмської губерній Російської імперії.

За умовами Берестейського миру 1918 р. Підляшшя мало відійти до Української Народної Республіки, але на початку листопада 1918 р. польські збройні сили захопили територію Підляшшя і Холмщини, зайняту німецькими військами. У міжвоєнний період польський уряд проводив на території Підляшшя шовіністичну антиукраїнську політику.

У післявоєнний період автохтонне населення Підляшшя спіткала та сама доля, що й українців на інших українських етнічних землях, що залишились у складі Польщі. За угодами комуністичних урядів СРСР і Польщі, значну частину українців з Підляшшя було виселено до УРСР, решту депортовано в 1947 р. у ході операції «Вісла» на північно-західні польські землі.