Прудонізм

Прудонізм —соціалістичне вчення, в основу якого покладено погляди французького філософа, соціолога, економіста, одного з теоретиків анархізму П. Ж. Прудона (1809—1865 pp.). Прудон пропагував мирне перевлаштування суспільства, виступаючи проти комуністичної теорії революційного перетворення суспільства, проголошував велику капіталістичну власність «крадіжкою» (у праці «Що таке власність?», 1840 p.), вимагаючи її скасування. Водночас він обстоював дрібну власність, не пов'язану з експлуатацією чужої праці, вважав за можливе ліквідувати класову експлуатацію за допомогою самих лише економічних реформ. Прудон висунув анархістську теорію ліквідації держави, називаючи її головною причиною соціальної несправедливості, основним знаряддям розколу суспільства, причиною згасання свободи, гніту, паразитизму буржуазії та державних урядовців.

Саме Прудонові належать відомі слова: «Анархія — мати порядку», адже на його думку, вищий ступінь досконалості суспільства полягає в поєднанні порядку з анархією, тобто безвладдям. Пізніше проект «ліквідації держави» він замінив на ідею федеративного перевлаштування, пропонуючи перетворити централізовані держави на дрібні автономні області. В серед. XIX ст. прудонізм був головним противником марксизму в Інтернаціоналі. 1871 р. прудоністи входили до складу Паризької Комуни. П. мав значний вплив у Франції, Бельгії, Іспанії, Італії, Російській імперії.

социальная база консерватизма