Джерела історіографічні

Джерела історіографічні- вид джерел, що відбивають історіографічні факти, тобто факти з історії історичної науки й дають можливість вивчати суспільні умови розвитку історичної думки, процес приростання історичних знань, місце історичної науки в суспільному житті, зокрема у формуванні історичної свідомості людей. Як і історичні джерела взагалі, історіографічні джерела становлять об'єктивно-суб'єктивні феномени - відбивають об'єктивний процес розвитку історичної науки, збагачення історичного знання й суб'єктивні погляди істориків - авторів історичних праць. Узяті в сукупності, історіографічні джерела відображають історико-науковий процес в усій його повноті, суперечливості й складності.

Користуючись виробленим у джерелознавстві (див. Джерелознавство історичне) видовим принципом класифікації історіографічних джерел можна виокремити такі їх групи: міфи, легенди, перекази; аннали, літописи, хроніки; узагальнюючі історичні праці; монографічні дослідження; науково-популярна й навчальна література; джерельні публікації (тією мірою, якою вони відбивають певний рівень розвитку наукових історичних знань); матеріали наукових конференцій, з'їздів, симпозіумів тощо; критико-бібліографічна література; матеріали, що відображають творчий шлях і досвід визначних учених; документи, що відбивають організаційний бік розвитку історичної науки і т. ін. До історіографічних джерел можна віднести публіцистику як первісне відображення й узагальнення історичних явищ. Для вивчення історіографічного процесу певних епох залучаються як джерела політичні та ідеологічні документи.

Кожний вид історіографічних джерел має своє пізнавальне навантаження. З XVIII ст., коли, власне, історичні знання перетворилися на науку, особливу роль відіграють монографії. Саме в них найгрунтовніше відбивається розвиток історичної науки. На основі монографічних досліджень створюються узагальнювальні праці, навчальні посібники тощо. Проте слід зауважити, що стан історичної науки на певний період її розвитку, її місце в суспільному житті можна простежити лише за історіографічними джерелами, взятими в сукупності.

функции политической системы