Бюрократія

Бюрократія (франц. bureaucratie, букв. — панування канцелярії) — привілейований прошарок у суспільстві, що спеціалізувався на управлінні державою.

Виникнення Бюрократії пов'язане з утвердженням абсолютизму і подальшим виходом на політичну арену дворянства. Відмінний рисами бюрократизму того часу були: систематичний та ієрархічний розподіл функцій між різними галузями державного управління, а в середніх відомствах — між окремими чиновниками; впровадження принципів комплектування та проходження служби чиновниками залежно від особистої вислуги, здібностей та освіти, а не за належністю до певного прошарку феодалів; зміна матеріального забезпечення чиновників, що виявилося в заміні помісного матеріального утримання постійним грошовим окладом.

Однією зі специфічних рис формування російської бюрократії було те, що вона мала виразний становий дворянський характер: значна частина чиновників були дворянами або ставали ними, перебуваючи на державній службі, дістаючи разом із посадою певного класу особисте майно, а потім і таке, що можна успадкувати. Одержання чину, а з ним і дворянського статусу робило бюрократію відданою абсолютній монархії, сприяло зближенню інтересів верхнього та середнього прошарків бюрократії з інтересами панівного класу.

Неухильне зростання ролі грошового утримання для різних категорій чиновників, незалежно від їхнього соціального походження, було важливим показником проникнення буржуазних рис в організацію управління за абсолютизму. Участь окремих прошарків бюрократії, особливо її верхівки, у торгах, промислах, відкупах, поряд з іншими причинами, посилювала буржуазний характер бюрократії, зумовлювала швидку її реакцію на розвиток капіталістичних відносин. Російська Бюрократія з часу свого виникнення була тісно пов'язана з правлячим класом, через що еволюція абсолютної монархії в Росії в буржуазному напрямку відбувалася повільно і супроводжувалася усілякими «кріпосницькими» зигзагами та поступками перед дворянамикріпосниками.

У сучасних умовах бюрократія існує у вигляді розгалуженої мережі чиновників, силового апарату та адміністрації. Досвід показує, що чиновники прагнуть збільшити кількість своїх підлеглих, а не конкурентів чи суперників і створюють роботу один для одного (закон С. Н. Паркінсона). Адміністративна еліта суспільства постійно оновлюється за рахунок чиновників державного апарату. Нагромадження неелітних елементів в еліті щоразу призводить до якісних змін — «верхи» втрачають здатність керувати державою, підтримувати прогрес. З особливою гостротою це виявляється в періоди природних та соціальних потрясінь.