Реформа соціальна

Реформа соціальна (від лат. reformo — перетворюю) — перетворення, зміна, нововведення, перевлаштування якоїсь сторони суспільного життя (порядків, інститутів, організацій, закладів) без зміни основ існуючих соціальнополітичної структури і суспільного ладу. Досліджувана в історичному плані, реформа соціальна протистоїть соціально-політичній революції, яка неминуче пов'язана зі зламом самих основ функціонування економічних, соціальних, політичних та ідеологічних інститутів певного суспільства.

Співвідношення соціальної реформи і революції зумовлюється конкретноісторичною взаємодією об'єктивних і суб'єктивних чинників, зокрема своєрідністю, станом і співвідношенням різноманітних соціальних шарів, страт суспільства, його різномасштабних соціальних груп у кожній країні й міжнародному масштабі. В умовах розвиненого соціально диференційованого суспільства соціальні реформи можуть бути різноманітними, суперечливими за змістом, формами здійснення, впливом на перебіг соціальних процесів. Спрямовані на прогресивні зміни у суспільному процесі, вони постають водночас і як захід, покликаний зберегти існування певного суспільства, суспільного ладу, тих чи інших соціальнополітичних, економічних або ідеологічних структур, інститутів, установ тощо.

У процесі побудови, функціонування і подальшої поступальної зміни суспільства чи його відповідних утворів відносна протилежність соціальної реформи та соціальної революції, очевидно, не усувається, Як доведено новітньою історією, в індустріальному та постіндустріальному суспільстві неминучі такі етапи його розвитку, коли відбувається глибока, докорінна перебудова усталених економічних, соціальних, політичних та організаційноідеологічних структур, усіх сторін суспільного життя, яка не тільки потребуєсоціальних реформ, а й призводить за певних умов до карколомних, революційних змін. Шлях більш чи менш поступових трансформацій на певний період поступається тут місцем докорінному зламу соціальних відносин, інститутів і закладів, що заважають подальшому поступові. Але й за подібних обставин радикальні перетворення у суспільстві здійснюються з опертям на комплекс соціальних реформ у найважливіших сферах суспільного життя. Ці реформи спрямовані на те, щоб забезпечити подальшу демократизацію суспільства, залучення дедалі ш и р ших мас до політичної діяльності.

Співвідношення реформи соціальної та соціальної революції — одна з наріжних теоретичних і практичних проблем сучасного суспільствознавства і політичного життя. Історичний досвід суспільного розвитку останніх років поновому висвітив основні грані цієї проблеми, без теоретичного з'ясування яких не можна правильно визначити перспективи радикальних суспільних змін у сучасному світі. Це, зокрема, такі питання, як співвідношення прогресу, регресу та циклічності, потенційна ціна як їх, так і революції та соціальної реформи, їх спрямованість, творче начало, теоретичні та моральні засади, насильницький чи ненасильницький характер, місце й роль компромісів у революції й реформуванні, долі людей, інтереси яких зачіпають соціальна реформа і соціальна революція тощо.

Спрощений, прямолінійний підхід до цієї проблематики, притаманний догматичному суспільствознавству часів застою, нині дедалі більше витісняється принципово новими уявленнями, в яких значення соціальної революції вже не гіпертрофується й не ідеалізується: об'єктивно з'ясовується її суперечливий характер, нерозривність її зв'язків з комплексом соціальних реформ у контексті одного й того самого соціальноісторичного процесу. Соціологічна наука, вивчаючи духовну атмосферу суспільства, його громадську думку, що виражає ставлення людей і соціальних груп до здійснення тих чи інших соціальних реформ, їх наслідків, надає суспільству цінну, оперативну і своєчасну інформацію та практичні рекомендації для сфери управління соціальними процесами, здійснення соціальна реформа з метою наступних суспільних перетворень.