123

Кріпосне право

Кріпосне право - освячене звичаями і санкціоноване нормами писаного закону право феодалів на особу, працю та майно безпосередніх виробників, що володіли засобами виробництва та вели особисте господарство. Кріпосне право породжене феодальним ладом. У ньому реалізовувалася можливість власників засобів виробництва одержувати від безпосередніх виробників феодальну ренту в різних формах. Таким чином, виникнувши водночас із феодалізмом, розвиваючись разом з ним, кріпосне право набуло крайніх форм і було знищене разом із феодалізмом.

Кріпосне право передбачало наявність сильної державної влади, здатної реалізувати головні його норми, тому найважливішою передумовою виникнення кріпосництва було існування централізованої державної влади в масштабах усієї держави або окремого князівства. Найчастіше К. п. виникало внаслідок розширення поміщицьких господарств і панщини, орієнтованих на виробництво сільськогосподарських продуктів для продажу; прикріплення до землі селян, що відробляли панщину, мало на меті припинення їх втеч. У деяких випадках передумовою виникнення кріпосного права було прагнення феодальної держави прикріпити селян до певного місця сплати державного податку або натуральних і грошових податків окремим феодалам. У Західній Європі кріпосне право спочатку поширювалося на окремі категорії селян і в XIII - XV ст. поступово звільнялося від будь-яких його норм. У XVI-XVIII ст. у Західній Європі елементи кріпосного права зникають. У Центральній Європі (Східній Німеччині, Прибалтиці, Польщі, Чехії, Угорщині). Кріпосне право в цей період набуло ще більшого поширення. В країнах Балканського півострова, захоплених Османською імперією, поширення в XVII ст. кріпосне право передбачало насамперед збирання з селян грабіжницьких державних податків. Відміна кріпосного права в Центральній та Східній Європі відбувалася в ході реформ наприк. XVIII та в XIX ст.(1781 р. в Чехії, 1785 р. в Угорщині, 1807 р. в Пруссії, 1808 р. в Баварії, 1820 р. в Мекленбурзі, 1861 р. в Російській імперії); проте залишки кріпосництва зберігалися в цих країнах ще довго після реформ.