Конформізм

Конформізм (від пізньолат. conformis - подібний, відповідний) - некритичне прийняття і додержання панівних думок та стереотипів масової свідомості, традицій, беззастережне наслідування авторитетів, принципів, настанов і пропагандистських кліше, пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів, безапеляційне визнання існуючих порядків, норм і правил, відсутність власної позиції.

Конформізму бракує індивідуальності, йому притаманний консерватизм, маніпульованість тощо. В його формуванні (залежно від обставин) вирішальну роль можуть відігравати страх, пропаганда, фанатична віра у володіння найвищою і єдиною істиною, імперативи внутрішньогрупової солідарності, бездумне дотримання загальноприйнятих стандартів. Відчуження, рабську залежність від влади чи суспільних стереотипів і забобонів конформіст може сприймати як вимушене або як природне, належне, навіть єдино можливе чи «вище» становище.

Конформізм - фундаментальна соціально-психологічна основа авторитаризму ітоталітаризму. Однак він відіграє істотну роль і в соціальних системах, що грунтуються на плюралістичних принципах. Тип знеособленого обивателя формується тут шляхом суспільного і групового тиску, підкорення стереотипам масової свідомості.

Особливу увагу дослідженням конформізму приділяли представники психоаналітичного, ліворадикального напрямів філософії і соціології. 3. Фрейд вивчав такі механізми його формування, як насильство, залякування, національний і соціальний нарцисизм, ідентифікація з вождем і панівними групами, сексуальне придушення тощо. В. Райх вбачав причину універсального конформізму в консервативній структурі характерів, яка формується сексуальним придушенням і репресивними соціальними системами через існуючу форму сім'ї. Автоматичний конформізм за М. Хоркхаймером і Е. Фроммом - один з притулків, до якого людина тікає від самотності, страху і свободи. Різні форми конформізму втілюються в авторитарній особистості як опертя фашистських режимів і одновимірній людині як тип, характерний для сучасної індустріальної, споживацької цивілізації (Е. Фромм, Т. Адорно, Г. Маркузе та ін.).

Слід відрізняти конформізм від конформності - психологічної характеристики людської поведінки, яка полягає в її гнучкості перед «тиском» групи (у ситуації конфлікту між своєю думкою і думкою групи людина формує таку, яка збігається з думкою групи). Засвоєння певних групових норм, звичок і цінностей - необхідний аспект соціалізації особистості та передумова нормального функціонування будьякої соціальної системи, проте соціальнопсихологічні механізми такого засвоєння і ступінь автономії особистості щодо групи бувають різні.

неолиберализм основные идеи