Господарсько-культурний тип

Господарсько - культурний тип - комплекс господарства та культури, типовий для різних за походженням народів, що існують у подібних екологічних умовах і перебувають приблизно на однаковому рівні соціально-економічного розвитку. Підґрунтям формування господарсько - культурного типу є фізико-географічні пояси земної кулі. Відповідно до них в умовах господарства привласнювального формуються господарсько - культурні типи морських звіробоїв арктичного узбережжя, мисливців-збирачів арктичної зони тундри та лісотундри, холодної зони тайги та ін. Розмаїття клімату, ландшафтів, рослинного і тваринного світу різних регіонів Землі сприяють виникненню різних моделей адаптації людини до навколишнього середовища (господарський цикл та обрядовість, прийоми полювання, типи жител та одягу тощо), що зумовлює формування різних моделей культури.

З розвитком суспільства на зміну господарсько - культурного типу привласнювального господарства приходять типи господарства відтворювального. У помірній зоні лісостепу та степу вони утворюють генетичний ряд: господарство мисливців-збирачів (палеоліт - мезоліт), ранніх мотикових землеробів (неоліт), розвинутих землеробіворачів, скотарів (доба міді - бронзи).

У розвитку цивілізацій велику роль відігравав спеціалізований господарсько - культурний тип зрошувального землеробства заплав великих річок: Нілу, Тигру та Євфрату, Інду, Хуанхе та Янцзи. Внаслідок різноманітності навколишнього середовища та нерівномірності історичного розвитку суспільства в різні епохи співіснували різні господарсько - культурні типи, а в одного й того самого народу (етносу) - різні форми господарсько - культурного типу, наприклад, у тундрових чукчів - кочове оленярство, у чукчів осілих - морське звіролов. Господарсько - культурний тип справив значний вплив на розвиток різних етнічних формувань.