Палеоліт (1 млн. р. до н. е. - 10 тис. р. до н. е.) - періодизація та характеристика. Місця стоянок та знаряддя праці первісних людей доби палеоліту.

Палеоліт або давня кам’яна доба – це час існування первісної людини, коли тривав льодовиковий період, були інші контури планети та інший рівень моря, а отже клімат та природа. Цей період характеризується постійною еволюцію людського виду. На той час діяльність давньої людини полягала у збиральництві, полюванні та рибальстві. У використання входять оббиті кремінні знаряддя праці.

Палоліт тривав з початку використання гоменеїдами (представниками виду Homo) перших залізних знарядь до зародження землеробства у 10 тисячолітті до н.е.. Щодо періодизації палеоліту, то його прийнято поділяти на:

  1. Ранній або нижній;
  2. Середній палеоліт;
  3. Пізній або верхній палеоліт.

Пропонуємо розглянути кожен з цих періодів окремо.

Ранній палеоліт

Ранній палеоліт (1 млн. р. до н. е. - 150 тис .р. до н. е.). Архантропи (інакше їх називають прадавні люди або пралюди) з'явилися на території сучасної Європи близько 1 млн. років тому за гюнцького похолодання, коли теплий клімат змінився на помірний і прохолодний. Згодом пралюди перейшли до Східної Європи.

Архантропи належать до виду Homo erectus – «людина прямоходяча». Архантропи мали зріст – 160-170 см та об’єм мозку – 1029 см3. Зовнішність цього виду характеризувалась масивним черепом зі спадистим лобом, дуже розвинутим надбрівним валиком, низьким чолом і плоским носом. У архантропів були великі зуби, масивна щелепа без підборідного виступу. Будова тіла людей раннього палеоліту була схожою на сучасну.

Існує декілька підвидів архантропів – в залежності від того, де були знайдені рештки пралюдей:

  1. Пітекантропи, чиї залишки знайдені на острові Ява;
  2. Синантропи – первісні люди з Китаю;
  3. Гейдельберзькі люди, які населяли Середню Європу;
  4. Атлантропи, що проживали в Алжирі та Марокко та інші.

Архантропи займались збиральництвом та полюванням на великих ссавців. Жили у печерах або зводили невеликі примітивні укриття, вміли підтримувати вогонь (щодо видобування вогню – певних даних немає). У ранній палеоліт знаряддя праці – це зубила, скребла наконечники з каменю.

В епоху раннього палеоліту заселення України здійснювалося з півдня Центральної Європи через Балкани, а також можливо і через Кавказ та із Західної Європи. Поодинокі пам'ятники архантропів виявлено в Закарпатті, Наддністрянщині, Житомирщині, а також на Дніпрі, в Криму й Приазов'ї.

Найдавнішу стоянку (стоянка - місце тимчасового проживання людей кам'яного віку) в Україні та у всій Європі досліджено біля села Королеве у Виноградівському районі на Закарпатті. Близько 800 тис. р. до н. е. тут проживали первісні люди. Поблизу цього села на високому березі Тіси.

На території найдавнішої пам’ятки раннього палеоліту в Україні, на глибині 12 метрів, було виявлено 15 культурних пластів палеолітичної доби. У найнижчому з них знайдено скребки, рубала, наконечники з каменю, вік яких досягає 1 мільйона років. Первісні люди проживали також на березі р. Дністра біля сучасного с. Лука-Врублівецька Кам'янець-Подільского району Хмельницької області. До перших стоянок первісних людей на території України належать також стоянка біля сучасного міста Амвросіївка Донецької області, стоянка Кіїк-Коба в Південному Криму.

Середній палеоліт

Середній палеоліт (150 тис. до н. е. - 40 тис. до н. е.). Близько 150 тис. років тому еволюція призвела до поступового виникнення нового типу людини – неандертальця (ця умовна назва походить від назви місця, де вперше в 1856 р. знайшли рештки такої людини, - в долині річки Неандер у Німеччині). Неандертальці-чоловіки мали зріст в середньому 160 сантиметрів, були кремезними, з широкими грудьми, фізично дуже сильними. У них був більший ніж у попередників череп, більший об'єм мозку, у пізніх неандертальців на нижній щелепі намічався підборідний виступ.

Цього часу змінилося й довкілля. Внаслідок зледеніння посуворішав клімат: спостерігалися різні контрасти температур (спекотне літо і люта зима). Льодовик просувався до північної частини України, а вздовж Дніпра сягав сучасного Дніпропетровська. 3 нього постійно дули холодні й сухі вітри. Території, що безпосередньо прилягали до льодовика, перетворилися на холодні пустелі. На південь" аж до Карпат і Чорного моря розпросторилися тундри й холодні степи.

Здебільше неандертальці жили в печерах. Величезну роль в їхньому житті відігравав вогонь. Неандертальці колективно полювали на бізонів, мамонтів, південних слонів, оленів, диких коней. Найпоширенішими знаряддями неандертальців були гостроконечники та скребла. Гостроконечники правили за вістря до списів, скребла - за ножі. На території України виявлено чимало стоянок неандертальців - до 200. Особливо багато їх досліджено. в печерах гірського Криму. Відомі неандертальські стоянки на Закарпатті, у Подністров'ї, на Житомирщині тощо.

Пізній палеоліт

Пізній або верхній палеоліт (40 тис. до н. е. -Х тис. до н. е.). Близько 40 тис. років тому з'явився сучасний тип людини, який дістав назву «Homo sapiens» («людина розумна»), або кроманьйонця (за назвою грота Кро-Маньйон у Франції, де вперше знайшли кістяки цього типу). За багатьма ознаками - випрямленому положенню тіла, будові рук і ніг, об'єму головного мозку, будові мовного апарату тощо - кроманьйонець був таким, як і сучасна людина. На основі кроманьйонців виникла європеоїдна раса.

Кроманьйонці вже об'єднувалися в племена, які успішно могли полювати на великих звірів. Саме в пізній палеоліт максимального розвитку досягають полювання і рибальство, того ж часу намітився поступовий перехід до одомашнення тварин. Люди навчилися робити до 80 видів знарядь праці. Зимові житла будувалися з кісток і бивнів мамонтів, шерстистих носорогів, оленячих рогів, дерев'яних брусків, покривалися шкурами.

У добу верхнього палеоліту зароджується культура палеоліту. Образотворче мистецтво давнього кам’яного віку стає наслідком спроб людини зрозуміти навколишній світ. Так на стінах печер з’являються перші малюнки:

  • лінії;
  • відтиски долонь;
  • зображення тварин;
  • малюнки людей.

Художники того часу широко використовували попіл від багаття, природними фарбами – наприклад, мінеральною фарбою охрою. Фарби розтирали на тваринному жирі, меді, соку рослин. Замість пензля малювали руками, жмутками трави та тваринної шерсті.

Також виконували рельєфи, гравюри на тваринних кістках та рогах, робили глиняні і кам’яні фігурки. До речі, велика кількість фігурок жінок схиляють археологів до торії існування матріархально-родового ладу у первісних людей.

Досконалість зображення тварин вражає вчених. Від схематичних малюнків люди палеоліту  швидко переходять до впевнених ліній, передання об’єму фігури за допомогою різних відтінків фарби та інших засобів образотворчого мистецтва.

Історики наголошують, що поява образної творчості в житті людини – визначна подія. Вона означала прагнення людини до пізнання та осмислення, зміцнення соціальних зв’язків, появу магічних уявлень про світ. Деякі археологи, втім, вважають, що образотворчому мистецтву передувало натуральне – виготовлення опудал тварин. На їхню думку, на основі палеолітичної «таксидермії» виникають скульптура, гравюра, рельєф та малюнок.

У пізньому палеоліті зароджується музична культура – швидше за все для первісних людей танці були духовним ритуалом. Вони відображали життя, поведінку тварин, сцени полювання тощо.

На території України досліджено кількасот стоянок, віднесених до часів пізнього палеоліту. Найвідоміші з них розташовані в селах Мізін на Чернігівщині, Добраничівці на Київщині. Знаною є й Кирилівська стоянка в Києві.

Остані Книги