Мезоліт (ІХ-VІ тис. до н. е.) - характерні риси, культура та стоянки епохи мезоліту.

Мезоліт (грец. μέσος - середній і λίθος - камінь), Середня кам'яна доба – епоха кам’яної доби (12,000-7,000 до РХ), що була перехідною між палеолітом і неолітом. Також, деколи вживається назва епіпалеоліт.

Загальна характеристика мезоліту

Мезоліт або середньокам’яна доба – це вік заключного розвитку мисливського господарства. Хронологічні межі мезоліту охоплюють XII-VII тисячоліття до н.е. – на цей час припадають суттєві зміни клімату, що потягли за собою відповідні зміни у діяльності людини.

Початок мезоліту припадає на закінчення льодовикового періоду. Причини танення льодовиків досі залишаються загадкою – за найбільш популярною теорією воно сталося внаслідок зіткнення з землею великих космічних тіл. Після початку танення величезних льодових масивів, природні умови на планеті також зазнали значних змін.

Льодовик відсунувся на північ, вивільнивши безліч водних масивів – річок, озер, морів, піднявся рівень світового океану, повстали Гібралтарська та Боспорська протоки, відділились Японські острови. Саме на початку мезоліту виникають близькі до сучасних природні та кліматичні зони. Виникають лісові, степові, пустельні ландшафти, виділяються зони приморського континентального, різко континентального, посушливого клімату.

Зі змінами природи зазнає зрушення і флора та фауна: доживають свого віку мамонти, лісові території заселяють:

У степовій зоні розселяються численні копитні (бики, тури, коні, віслюки) та дрібні тварини (білки, зайці, птахи). На чисельних озерах та річках, що повстали після танення льодовиків мешкають водоплаваючі птахи та різні види риб.

Більш сприятливий клімат, багатство природи спонукають людей епохи мезоліту до розселення. Люди стали дедалі більше опановувати й по-господарськи розробляти вододіли, долини малих водотечій. Вони, як і раніше, займалися полюванням, рибальством, збиранням плодів та ягід.

Мисливство було провідною галуззю господарства. У зв'язку з тим, що в цей період зникли мамонти та деякі інші звірі, змінився характер полювання: від колективного полювання на стадну дичину переходили до індивідуального чи групового промислу невеликих звірів. Величезним досягненням став винахід лука і стріл – зброї далекої дії, за допомогою якої люди забезпечували себе постійними запасами їжі. Також зявляютьсчя мисливські пастки, загорожі, сітки, тенета.

Було розповсюдженим рибальство, що супроводжувалось використанням гарпунів, острогів, верш, мереж; та довбаних човнів.

У цю епоху розпочалося приручення диких тварин. Люди приручили собаку (вперше це вдалося туземцям Австралії та Нової Зеландії), а дещо пізніше – свиню й бика. Нові прийоми полювання, перші приручені тварини поклали початок виникненню скотарства, що пізніше справило разючий вплив історію людства. Також людство робить перші кроки у вирощуванні рослин.

У період мезоліту люди оволоділи технікою виготовлення з кремнію вузьких тонких і гострих пластинок, потрібних для виготовлення так званих вкладишевих знарядь, зокрема вістер списів, ножів, гарпунів (їхня основа вирізалася з кістки чи дерева, а в пази вставлялися пластинки). З'явилися знаряддя для обробки дерева.

Для мезоліту характерна мікролітична техніка обробки каменю, яка дозволяла виготовляти мініатюрні знаряддя праці правильної геометричної форми. Серед знарядь праці доби мезоліту:

  • рубаючі знаряддя типу сокир і тесел;
  • палиці;
  • різці;
  • проколки;
  • наконечники і леза ножів;
  • списи;
  • гарпуни.

Культура мезоліту відображена у наскельних малюнках того часу, що знайдені у різних частинах світу. На них зображували побут людині – найчастіше це були сцени полювання з луками.

Соціальні відносини у період мезоліту також зазнають змін: з’являється інститут парної родини, виникає заборона шлюбних відносин умежах роду або общини – екзогамія. Релігійні вірування епохи мезоліту зосереджені на небесних тілах, зокрема, це поклоніння Сонцю. Люди також вірили, що смерть – це перехід до іншого світу, тому в могили померлих клали речі, що можуть знадобитися йому на тому світі. Ця традиція зберігалась ще багато тисячоліть.

Отож, період мезоліту характеризується разючими змінами клімату та життєдіяльності людини, соціальних відносин, розвитком релігії, зачатками мистецтва.

Мезоліт на території України

Мезоліт на території сучасної України тривав, як і в більшості країн Європм з VIII по VI тисячоліття до н.е. У мезоліті на території сучасної України виділялися чотири природно-ландшафтні зони:

  • лісова - Карпати, Волинь, Полісся;
  • регіони Правобережного та Лівобережного лісостепу;
  • степова зона;
  • регіони гірського Криму.

Через труднощі відтворення природного середовища посилювалася міграція людей, укріплювалися племінні структури. Характерно, що етнічні риси починали насамперед формуватися в населення гірського Криму та в степу, де швидко відбувався перехід до нових форм господарювання. Дещо пізніше вони почали фіксуватися в українському Поліссі.

Мезолітичні культури України за хронологією поділяють на ранньомезолітичні (VIII – VII тис. до н. е.) та пізньомезолітичні (VII – VI тис. до н. е.). Також існує поділ за культурними провінціями – культури відносять до Балтійської та Надчорноморської провінцій.

До Балтійської провінції належать:

  1. Кудлаївська;
  2. Яніславицька;
  3. Пісочнорівська;
  4. Зимівниківська культура лісостепового Лівобережжя (частково).

До Надчорноморської області відносять:

  1. Кукрецьку;
  2. Гребениківську;
  3. Донецьку;
  4. Шпанську;
  5. Мурзак-кобинську археологічну культуру.

Найбільш масштабною та дослідженою є кукрецька археологічна культура мезоліту, для якої було характерне виготовлення олівцеподібних кам’яних заготовок, відтискних мікропластин, круглих скребачок та іншого. Представники цієї культури займались полюванням на лісових та лісостепових тварин, рибальством.

На території України налічується майже 1 000 відомих нині пам'яток мезоліту (стоянок эпохи мезоліту) (Мурзак-Коба та Фатьма-Коба – у Криму, Гребениківська стоянка – на Одещині, Журавська – на Чернігівщині та ін.). Цікавою пам'яткою епохи мезоліту є печера поблизу села Баламутівка на Буковині, стіни якої розмальовані зображеннями людей і звірів, мисливців, танцюючих чаклунів.

Таким чином, основними досягненнями людей у період мезоліту є розвиток мисливства у бік полювання на дрібних тварин, винайдення знарядь для полювання та рибальства, соціальні зміни у родових відносинах, розвиток релігійних уявлень та мистецтва.

реализм и неореализм