Достовірність історичного знання
Достовірність історичного знання- термін, що вживається у філософських, історичних і логіко-методологічних дослідженнях як головна характеристика обгрунтованості, доказовості, безперечності знання. Певні висловлювання, умовивід, концепція, теорія достовірні, якщо є всі підстави твердити, що їх істинність остаточно встановлена. Таке знання не потребує подальшого доведення й обгрунтування, на відміну від знання, яке характеризується ймовірністю (протилежною достовірності якістю). Достовірність не тотожна істині, як іноді вважають, а є лише її виявом, визначеністю. Достовірність - це знання суб'єктом пізнання істинності знання як факту. У визначенні достовірності знання дослідник фіксує два аспекти: вказує, з одного боку, на істинність знання, з іншого - на впевненість, переконаність в безсумнівності цього. Перший аспект означає, власне, обгрунтування істинності знання, яке зазвичай здійснюється в формі практичного підтвердження або логічного доведення. Другий аспект - переконання, з яким суб'єкт пізнання ставиться до істинності того чи того положення (залежить передусім від логічного обгрунтування та від особистості суб'єкта). Оскільки переконання є суб'єктивною якістю, цей аспект оцінки особливо важливо розглядати у його зв'язку з першим. Слід розрізняти істину як знання, що адекватно відображує об'єкт, і знання істинності як оцінку міри відповідності знання об'єктові (тут ідеться саме про достовірність).
В історичному дослідженні достовірними нерідко вважають події, судження, які розглядаються як емпірично підтверджені пам'ятками матеріальної культури, даними археології тощо. Дослідження історичної істини ускладнюється трьома обставинами: неповнотою інформації про минуле, неможливістю експериментально-практочної взаємодії з минулим і тісним взаємозв'язком історичного пізнання з ідеологією. Абсолютизація ролі ідеології в історичному пізнанні призводить до релятивацїї істини, тобто до заперечення можливості отримання достовірного знання (К. Мангейм). Марксизм виходив із тези про нерівнозначність ідеологій і тотожність пролетарської ідеології з принципами достовірності знання, однак досвід показав, що марксистське тлумачення певних історичних подій вельми упереджене. Відторгнення ідеології від істини є однією з умов досягнення достовірного історичного знання.