Вітовський Дмитро
Вітовський Дмитро (8.11.1887-4.8.1919) - визначний український військовий (
державний діяч, полковник УГА. Н. в с.Медуха недалеко Галича (тепер Івано-Франківська обл.). Після закінчення гімназії у Станіславі (тепер Івано-Франківськ), вступив на юридичний факультет Львівського університету. В студентські роки вступив до Української Радикальної Партії. На початку
першої світової війни вступив до
Легіону Українських Січових Стрільців. В 1914-15 В. командував сотнею, пізніше куренем Українських Січових Стрільців. В 1916-17 В. як комісар УСС у Ковелі займався організацією українського шкільництва на
Волині, де його стараннями було відкрито 17 народних шкіл. В період
Української Держави - комендант Жмеринки, де послідовно проводив організаційну
діяльність по створенню
українських державних органів
влади. 29.10.1918 (за іншими з даними - 30.10) очолив Український Військовий з Генеральний Комісаріат, який під його керівництвом організував і провів переможне Листопадове повстання 1918 у Львові і передав всю повноту влади у
Галичині Українській
Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР. Призначений державним секретарем військових і справ
ЗУНР. В. входив до складу делегації
УНР, яка брала участь у Паризькій
мирній конференції 1919-20 і намагалась переконати Найвищу раду країн
Антанти вжити заходів для припинення
агресії Польщі проти української держави. Загинув у авіакатастрофі під Ратибором (Сілезія). Похований у Берліні.