Реформи державного апарату та правоохоронної системи УРСР у період перебудови (1986—1991 pp.)

Політика перебудови, ідеологічноїгласності, економічного прискорення та суспільного плюралізму, яку проголосив у 1985 p. М. Горбачов, викликала необхідність реформування державно-правової системи СРСР та союзних республік. Протягом 1989-1991 pp. Верховна Рада ухвалила низку законів, які змінили і доповнили Конституцію УРСР. Зокрема, склад ВР скоротився до 450 народних депутатів, яких обирали і не на 5, а на 4 роки. У складі депутатського корпусу з'явилася опозиція у вигляді Народної Ради (125 депутатів). Очолювати ВР став не голова 1 Президії, а Голова ВР, який був найвищою посадовою особою у республіці з широкими повноваженнями. У липні 1991 р. ухвалено закони, за якими засновувалася посада Президента УРСР. Тоді ж Раду Міністрів реформовано в Кабінет Міністрів на чолі з прем'єр-міністром. 3 1990 р. вступив у дію Закон "Про місцеві ради народних депутатів УРСР та місцеве самоврядування", за яким вони переводилися у режим органів місцевого громадського самоврядування з режиму єдиного державного керівництва. До системи місцевого самоврядування належали сільські, селищні та міські територіальні громади, відповідні ради і їхні виконкоми. До регіонального самоврядування віднесено район і область, їхні ради і виконкоми. Це збільшило повноту реального народовладдя, розширило права органів місцевого самоврядування. У 1989 р. відновлено кримськуавтономію і створено Кримську АРСР з відповідними автономними державними структурами.

Протягом 1989-1990 pp. реформовано судову та прокурорську системи. Судді районних судів обиралися депутатами обласних рад на 10 років, а народні засідателі виборцями на 5 років. Судова система УРСР була виведена із союзного підпорядкування і підпорядковувалася Верховному Суду УРСР. Генерального прокурора УРCP тепер призначала Верховна Рада УРСР на 5 років. Лише їй він підпорядковувався і звітував, а також призначав обласних і затверджував районних прокурорів. Комітет конституційного нагляду реформовано у Конституційний Суд, який обирався ВР на 10 років у кількості 23 суддів.

Верховна Рада 20 грудня 1990 р. ухвалила Закон "Про міліцію", 38 яким принципами її діяльності визначено законність, гуманність, гласність, справедливість. Метою діяльності міліції має бути забезпечення безпеки громадян, захист їх прав, свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, виявлення і розкриття злочинів, розшук злочинців, виконання покарань і стягнень. Особливо зазначено, що співробітник ОВС керується лише законом і діє в його межах.

Ключові поняття: реформування, реорганізації, Президент, прем'єр-міністр, Голова Верховної Ради, Генеральний прокурор.

Історико-правова подія: 20 грудня 1990 р. - ухвалення Закону "Про міліцію".