Джерела права

Джерело права - це засіб існування і вираження норм права, воно є юридичною нормою, носієм правової норми, оболонкою буття норм права. Джерела права поділяються на нормативно-юридичні акти загального та партикулярного значення, правові звичаї, норми канонічного права, судові прецеденти та нормативний договір.

Для періоду XIV-XVIII ст. слугували джерела права попередніх часів, а саме: а) правовий звичай та встановлене державою звичаєве право; б) "Руська правда" і норми канонічного права "Номоканону", "Кормчої книги". Пам'ятки права XIV-XVI ст. можна розділити на міжнародні угоди, грамоти і привілеї князів й королів, земські устави і офіційні збірки норм права (кодекси).

Міжнародні і міждержавні угоди включають: а) унійні акти між Литвою та Польщею (Кревська, Віленська, Городельська, Мельницька та Люблінська унії, які вводили нові норми державного та цивільного права; б) торговельні, господарські, політичні та військові угоди Польщі, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої з Москвою, Псковом, Новгородом, Пруським і Лівонським орденами хрестоносців, які містили норми міжнародного, конституційного, торгового, військового та окремі норми цивільного права.

Привілейні грамоти - видані князями і королями юридичні акти, які вводили щось нове у вигляді приватних законів для окремих юридичних та фізичних осіб, суспільних та етнічних груп. Це грамоти на права та привілеї шляхті, монастирям, іноземцям, містам на магдебурзьке право, а також охоронні грамоти (ґлейти) окремим особам, селам, містам і землям.

Земські устави видавалися князями окремим землям і оберігали їх стародавні права і вольності у конституційному, цивільному та адміністративному праві. Відомі устави Волинській, Брацлавській, Луцькій та Львівській землям.

Офіційні збірники норм права у хронологічній послідовності були такі:

1468р. - Судебник Казимира ІУЯгайловича (складався з 28 статей (артикулів) і містив норми кримінального, трудового та процесуаль-ного права);

1529р. - Перший Литовський статут (13 розділів, 264 статті);

1557р. - "Устава на волоки" - норми земельного права та унор-мування селянських повинностей;

1566 р. - Другий Литовський статут (14 розділів, 357 артику-лів);

1572 р. - Артикули Генріха Валуа (права і привілеї шляхти та обов'язки селян);

1588р. - Третій Литовський статут (14 розділів, 488 артикулів). Як і попередні два Статути - кодифікований збірник різногалузевих норм права.

Окрім того, джерелом права слугували збірки норм магдебурзького права різних модифікацій; збірники актових матеріалів центральних і провінційних судів; архів великокняжої канцелярії, що зберігався у Вільні, - Литовська Метрика. Мова джерел права переважно руська (церковнослов'янський варіант українсько-білоруського діалекту), a також латинська і польська.

Ключові поняття: джерело права, унійні акти, привілейні грамоти, земські устави, кодекс, статут, артикули, метрика.