Палеоетнологія

Палеоетнологія(від грец. palaios — старий, давній, ethnos —народ і logos — вчення) — розділ історичної етнології, в межах якого вивчаються етноси, зниклі передусім у давнину і середньовіччя (напр., хети, мідяни, скіфи, хазари). Об'єктом вивчення в палеоетнології можуть бути також народи, що зникли порівняно недавно (напр., тасманійці). В палеоетнологічних дослідженнях важливу роль відіграють археологічні джерела, письмові свідчення, відомості інших наукових дисциплін (етнічної антропології, етно-лінгвістики, етнічної ономастики, фольклористики), які розглядаються комплексно. В західній етнології палеоетнологічні дослідження нерідко відносять до етноісторії.

черты консерватизма