Номотетйчний метод

Номотетйчний метод(від грец. nomotetike — законодавче мистецтво) — за Кантом, спосіб законодавчої діяльності розуму та встановлення ним законів і правил пізнання. Неокантіанці Баденської школи (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт) переосмислюють поняття номотетйчного методу. Віндельбанд розглядає і докладніше розробляє його, під назвою генералізуючого, Ріккерт — як метод наук про природу, принципово відмінний від ідіографічного, індивідуалізуючого методу як автентичного пізнавального засобу гуманітарних наук про культуру, спроможного забезпечувати адекватне осягнення самобутності історичних явищ як унікальних культурних цінностей.

Номотетйчний метод витлумачувався як такий, що, з одного боку, уможливлює спрощення та узагальнення екстенсивного й інтенсивного розмаїття явищ, з іншого — призводить, внаслідок цього, до збіднення й стереотипізації наших уявлень про багатовимірну дійсність і виявляється малопродуктивним при вивченні культурноісторичних реалій.

тоталитарный политический режим