Купецтво

Купецтво - прошарок у суспільстві, що виник внаслідок суспільного поділу праці й розвитку товарного виробництва і торгівлі. Відігравало значну роль у країнах Стародавнього Сходу, Єгипті, Вавнлоні, Давній Греції та Римі. Діяльність купецтва сприяла розвиткові економічних і культурних зв'язків між народами, розвитку письменства, поширенню винаходів. Купецтво відіграло важливу роль у процесі первісного нагромадження капіталу.

На українських землях з'явилося за часів Русі. Водночас між окремими районами давньоруської держави було встановлено постійні торговельні відносини. Велике значення у формуванні давньоруського купецтва мала міжнародна торгівля, в якій Київська Русь посідала одне з центральних місць. Дніпром проходив торговий шлях «із варяг у греки». Напад монголотатар на Київську Русь у першій пол. XIII ст. призвів до занепаду як внутрішньої, так і зовнішньої торгівлі.

У XIV-XV ст. розвиток торгівлі в українських землях гальмували спустошливі наскоки турків і кримських татар. Найбільшого розвитку в Україні купецтво набуло в другій пол. XIX ст. Купецький капітал сприяв розвиткові промисловості в українських губерніях. З купців виросли перші українські промисловці - Терещенки, Харитоненки, Яхненки. Купецтво відіграло прогресивну роль у розвитку вітчизняної промисловості, культури тамистецтва.