Екстремізм

Екстремізм (від лат. extremus — крайній) — схильність до крайніх поглядів і дій переважно в політиці, ідеологічному протиборстві. Розрізняють правий і лівий екстремізм. Правий екстремізм представлений ультрареакційними партіями і угрупованнями, в новітній період передусім фашистського і профашистського ґатунку. Характерною ознакою правого екстремізму є прагнення протистояти прогресивним змінам у суспільстві, повернути його назад або принаймні зберегти без змін існуючий стан речей. Лівий екстремізм, навпаки, представлений крайніми революційними течіями в суспільнополітичному русі, для яких характерні надрадикальні вимоги (здебільшого нереальні для здійснення на певний час).

Як правий, так і лівий екстремізм вдається до недемократичних способів розв'язання суспільних проблем, неприйняття ідейного і політичного плюралізму, нав'язування всім однієї позиції, крайніх, надзвичайних заходів, аж до терористичних актів і спроб державного перевороту. Обидва різновиди екстремізму як крайні в діяльності політичних організацій та груп дестабілізують суспільство, гальмують його поступ. Прихід екстремістських сил до влади найчастіше призводить до утвердження диктаторських, тоталітарних політичних режимів. Яскравим прикладом лівоекстремістського диктаторського режиму є правління «червоних кхмерів» у Камбоджі на чолі з Пол Потом у 70х pp. XX ст. Людей, які дотримуються крайніх поглядів і дій, називають екстремістами.