Виговський Іван

Виговський Іван Остапович(?-1664 р.) - державний і військовий діяч. Походив зі старовинного українського шляхетського роду. Навчався в Києво-Могилянській колегії, згодом служив юристом у міському суді в Луцьку. Під час Національно-визвольної війни став одним із найближчих соратників Б. Хмельницького (Богдан Хмельницький), генеральним писарем Війська Запорізького. Після смерті Б. Хмельницького обраний наказним Гетьманом при Ю. Хмельницькому (Юрій Хмельницький), а згодом добився гетьманської булави. На посаді гетмана здійснював антимосковську політику. Уклав Гадяцький договір з Річчю Посполитою (1658 p.), який обмежував права України. Наприкінці червня 1659 р. Iван Виговський разом із кримським ханом здобував під Конотопом перемогу над царськими військами. Та закріпити її він не зміг. Гадяцька угода, незадоволення частини козацтва зовнішньою політикоюгетьмана та інтриги деяких старшин призвели до усунення Івана Виговського від влади у жовтні 1659 р. Після цього він перебував на Польській державній службі. У 1664 р. за наказом тодішнього гетьмана Правобережної України П. Тетері (Павло Тетеря) I. Виговський був заарештований, безпідставно звинувачений у зраді польського короля і розстріляний.