Форма державності

Усе це сприяло формуванню системи васально-ієрархічних відносин. Виникла і зміцнювалась феодальна ієрархічна драбина, верхнім щаблем якої був сюзерен, а нижнім — васали.

У цей період водночас з невпинно зростаючою владоюкнязя поступово зростає і роль верхівки княжої дружини, яка, виділяючись у панівний прошарок, фактично складала основу своєрідного адміністративного апарату, що збирав данину і займався судочинством на місцях. Недарма 0.0. Мельникова називає форму ранньофеодальної Руської держави дружинною.

Справді, така назва відповідає тим функціям, що здійснювались дружиною князя. Дружинники підштовхували князя на воєнний похід у тих випадках, коли були прожиті воєнні трофеї від попереднього походу. Та й взагалі князь радився з важливих питань з ближніми боярами і старшими дружинниками. Як пише Л. Гумільов, «князь в ту епоху — це тільки представник, а справжні правителі були завжди, тільки імена їх залишились невідомі історії». Тому таку форму влади можна було б назвати дружинно-вічовою.

Утворюються різні групи феодально залежних селян: смерди, закупи, рядовичі, холопи, челядь.