«Велика депресія»

«Велика депресія» (від лат. depressio - пригнічення, зниження) - поширена назва світової економічної кризи 1929-1933 pp. Розпочалася в жовтні 1929 р. з краху на нью-йоркській біржі («Чорна п ятниця»). Американські банки усіляко намагалися послабити катастрофічні тенденції, проте їм це не вдалося. Реакція державної економічної політики виявилася запізнілою.

Криза у США мала негативні наслідки для Європи, крім усього іншого, й через анулювання всіх американських кредитів. Величезна заборгованість Британії перед США, яка виникла внаслідок першої світової війни, призвела до небезпечної фінансової та політичної нестабільності. Без американських кредитів різко погіршилося становище Німеччини.

У 1931 р. Німеччина і Австрія вели переговори про митний союз. У травні того року Франція, яка вбачала в цьому перший крок до повного об'єднання, відкликала свої активи з великого австрійського банку Кредит Анштальт, що призвело до його банкрутства. Банк оголосив про неспроможність виконувати свої зобов'язання, і незабаром змушені були закритися інші австрійські та німецькі банки. Крах банку Кредит Анштальт став першою ознакою поглиблення світової економічної кризи. Вкладники почали забирати свої гроші, внаслідок чого закривалася дедалі більша кількість банків. У США у 1932 р. закривався ледь не кожен банк. Національний прибуток цієї країни зменшився майже на 50 % (42 млрд доларів). Криза охопила всі галузі економіки. Фермери не могли продати свої врожаї, підприємствам і промисловим концернам не вдавалося отримати кредити і вони мали закриватися, робітники залишалися без роботи, розорялася роздрібна торгівля, держава була неспроможна вжити заходів, спрямованих проти безробіття. Чисельність безробітних у світі досягла рекордної позначки: у Німеччині - понад 6 млн, у Великій Британії - 4 млн, у США - понад 15 млн. Безробіття було найгострішим виявом світової економічної кризи.

У Європі, де після першої світової війни процес демократизації послабив класові суперечності, відбувалася радикалізація мас, міцнів політичний екстремізм. Зріс вплив комуністичних і соціалістичних партій. Посилилося прагнення «сильної руки» і наведення порядку. Воно було використано фашизмом, що підводив голову. Пізніше Третій Рейх знайшов засоби для відродження німецької економіки. У Сполучених Штатах у 1932 р. президентом обирають Ф. Д. Рузвельта. Його Новий курс допоміг подолати наслідки кризи.