Тридцятилітня Війна

Тридцятилітня Війна (1618—1648 pp.) — загально-європейська війна між габсбурзьким блоком (австрійські та іспанські Габсбурги, католицькі князі Німеччини, яких підтримували папство і Річ Посполита) і антигабсбурзькою коаліцією (німецькі протестантські князі, Данія, Франція, Швеція, яких підтримували Англія, Голландія та Росія). Габсбурги прагнули об'єднати Німеччину і встановити в Європі своє панування. Габсбурзький блок виступав під прапором католицизму, антигабсбурзька коаліція — протестантизму.

Тридцятилітня Війна поділяється на чотири основні періоди. Перший, чеський (1618—1623 pp.), почався з повстання проти Габсбургів у Чехії, яке поширилося на австрійські та угорські землі. В листопаді 1620 р. чехи зазнали поразки від католицьких військ у битві під Білою Горою. У датський період (1625—1629 pp.) війська габсбурзького блоку розгромили війська Данії, змусивши її укласти мир. У шведський період (1630—1635 pp.) війська Швеції вторглися в Німеччину, здобули перемоги під Брейтенфельдом (1631 р.), Лютценом (1632 p.), але були розгромлені під Нордлінгом (1634 p.). Втручання Франції поклало початок четвертому, франкошведському, періоду (1635— 1648 pp.) й зумовило перевагу антигабсбурзької коаліції. Зрештою, після тривалої й виснажливої боротьби 24.10.1648 р. було укладено Вестфальський мирний договір, який встановлював на Європейському континенті гегемонію Франції та Швеції.