123

Суфражизм

Суфражизм (від англ. suffrage — право голосу)—термін, що позначає рух за надання жінкам однакових з чоловіками виборчих прав, взагалі, за право брати участь у політичному житті. На національному рівні права брати участь у виборах жінки вперше домоглися у 1893 р. в Новій Зеландії. В тому ж році було створено Національну американську жіночу суфражистську асоціацію (NAWSA). У своїй боротьбі суфражистки заради привернення уваги громадськості вдавалися до різних способів, навіть екстравагантних: приковували себе до парканів, оголошували голодування, здійснювали терористичні акти, за що іноді їх карали. Так, у 1913 р. у Великій Британії було заарештовано приблизно 200 представниць Руху за виборчі права жінок.

У Європі у 1913 р. право жінок брати участь у виборах було гарантоване у Норвегії, а у 1919 — в Німеччині. Сполучені Штати Америки надали всім своїм жінкам, яким виповнився 21 рік, право голосувати у 1920 р. У Великій Британії наслідком суфражистської агітації було гарантування виборюваного права жінкам, старшим 30 років, у 1918 р. і тільки у 1928 р. — тим, кому виповнився 21 рік. На цей процес вплинула перша світова війна, коли чоловіки були на фронті, а жінки мусили виконувати обов'язки, що традиційно вважалися за чоловічі: праця на заводах та в установах, забезпечення сімей тощо. За таких умов здавалося звичайним, що вони беруть участь у громадському житті, приймають самостійні рішення на виробництві. Після закінчення війни жінки не бажали відмовлятися від досягнутого і знов опинитися в залежності від чоловіків. Це зумовило підвищення їхньої громадської активності, в тому числі і в боротьбі за виборчі права.

Римо-католицька церква не схвалювала боротьбу жінок за право брати участь у виборах, через це в багатьох католицьких країнах таке право було надано їм лише після другої світової війни: у Франції — в 1944. в Бельгії — 1948, а у Швейцари — лише у 1971 р. У Радянській Росії жінки одержали рівні права з чоловіками після жовтневої революції 1917 р. Після першої світової війни виборче право для жінок запровадили в себе новостворені східноєвропейські держави, а після другої світової війни — решта Східної Європи. У країнах т. зв. третього світу воно зазвичай приходило з одержанням незалежності. Одним із наслідків суфрашизму був вихід на політичну арену у XX ст. видатних жінок, таких як Голда Меїр, Індіра Ганді, Маргарет Тетчер. Однак слід зауважити, що чисельність жінок, які беруть активну участь у політиці, і нині залишається низькою, особливо в Україні.