Музеєзнавство, Музеологія

Музеєзнавство, Музеологія— наукова, історико-культурологічна дисципліна, об'єктом дослідження якої є музейна справа (музейництво). Вивчає історію, теорію (загальну, документування, тезаврування, комунікації), музейне джерелознавство, музейну педагогіку, наукову методику, техніку та організацію роботи (науковофондової, експозиційної, культурноосвітньої) музеїв різних типів і профілів, зміст і засади музейного будівництва (музейну політику й законодавство, організацію та управління, інфраструктуру, підготовку і перепідготовку кадрів, розвиток науки М., охорону позамузейних пам'яток).

Музеєзнавство вивчається на матеріалах вітчизняного та зарубіжного музейництва, використовує методи: загальнонаукові, профільних дисциплін, специфічно музейні, вдається до міждисциплінарних комплексних досліджень.

Музеєзнавство як галузь знання — «музеографія» — виникає і формується в XVI—XVIII ст. на підставі узагальнення практичного досвіду музейної роботи. Термін «музеографія» нині поширюється переважно на галузь М., присвячену описові музеїв, їх зібрань та організації. Цей термін введено в ужиток у другій пол. XIX ст. У XIX — першій пол. XX ст. в музеєзнавстві спочатку вбачають сферу знання про музеї як наукові, освітні установи, пізніше — прикладну історичну дисципліну, що вивчає музейну справу, її теоретичні та науковометодичні засади.

У другій пол. XX ст. на Грунті узагальнення історичного досвіду та практики музейної справи формується теорія музеєзнавства, поновлюється предмет його дослідження. Це «музейництво» — сфера успадкування історикокультурних цінностей, специфічно організований процес, у якому основою формування духовності є предметні результати людської діяльності (артефакти) та об'єкти природи (екофакти).

Музейництво є трирівневою системою, що складається з таких супідрядних підсистем: 1) предмет музейного значення — музейний предмет; 2) домузейні форми збереження та використання предметів музейного значення — музей; 3) музейне будівництво. Тенденція прилучення до музейництва всієї історикокультурної спадщини минулого, що спостерігається нині, дає підстави розглядати М. як одне з джерел культурології.

формы правления государств